Юлия Никитична Кузнецова ангела" Взаимопонимание детей и Составить 7 во по произведению

данте, аліґ'ері (dante, alighieri — травень 1265, флоренція — 14.09.1321, равенна) — італійський поет, «останній поет середніх віків і перший поет нового часу".він народився у флоренції, у вельможній рицарській сім'ї, що належала до партії ґвельфів. флоренція була найбагатшим містом-комуною в італії xiii—xiv ст., у ній виокремилися антагоністичні політичні партії: ґвельфи, прихильники папської влади, і гібеліни, прихильники германського імператора. гібеліни зазнали поразки і їх вигнали з флоренції на початку xiii ст., але політичний антагонізм зберігся: ґвельфи поділилися на білих і чорних. данте належав до перших. білі ґвельфи більше уваги приділяли потребам простого народу. початкову освіту данте здобув у брунетто латіні, відомого вченого і поета. побутує версія, що данте був певний час студентом університету в болоньї чи падуї, у будь-якому випадку він причастився волелюбного духу середньовічних університетів.поезія данте свідчить про його незвичайну на ті часи ерудицію в царині середньовічної й античної літератур, він знав основи природничих наук і був ознайомлений зі сучасними йому єретичними вченнями. данте брав активну участь у суспільному житті, у 1295 р. вступив у цех аптекарів, куди входили й лікарі, що давало йому, дворянинові, права вільного міщанина, а в 1300 р. отримав звання пріора, увійшовши до тих обранців (у флоренції було 7 пріорів), хто визначав політику міста. данте намагався примирити дві ворогуючі партії, консолідувати сили білих і чорних ґвельфів, у чому його підтримував старший товариш ґвідо кавальканті. серед друзів д. були поет чіно да пістойя, музикант казелла і художник джотто ді бондоне. данте одружився із джеммі донаті, рід якої належав до чорних гвельфів. у 1302 p., коли чорні ґвельфи перемогли і почали жорстоко переслідувати білих, данте засудили на вигнання з флоренції з конфіскацією майна. він поселився у вероні, пізніше мандрував різними містами італії, є версія, що він побував у парижі. уже відомий і шанований філософ та поет, данте зупинявся у вельможних феодалів, але на цьому шляху його часто очікували приниження. наведемо анекдот, характерний для життя данте у вигнанні. улюблений блазень герцога запитав данте: «чому ти, кого вважають найрозумнішою людиною в італії, такий бідний, а я, найдурніший, — їм і п'ю зі срібла? » — «тому, — відповів данте, — що можновладці шукають собі друзів, рівних розумом, ось чому тобі легко було знайти покровителя». у 1316 р. флоренція амністувала поета, йому дозволили повернутися з принизливою умовою — він повинен у смиренній сорочці проказати слова каяття на головній площі флоренції та присипати голову попелом. данте не прийняв умови і написав громадянам флоренції гнівну і сувору відповідь.останні роки данте (1315—1321) були відносно спокійними і щасливими. він мешкав у равенні в її правителя ґвідо де полента, одного з феодалів, котрі прагнули до «культурного панування». сюди, в равенну, до нього приїжджали двоє синів і дочка, тут його оточували шанувальники.данте похований у равенні, прах його спочиває в розкішній, наче мавзолей, гробниці. д. вражав сучасників своєю скорботною величчю. його ерудиція, вольовий характер, поетичний геній і високе почуття гідності свідчили швидше про людину епохи відродження, хоча він жив у період високого середньовіччя і як поету йому судилося підсумувати всю літературу середніх віків.