Відгук до твору "Легенди Львова" Винничук

Це книга, за якою львів’яни і не тільки вони, тужили давно. Її герої – король Данило і блазень Олелько, король Лев і славний бургомістр Зиморович. Львівські відьми, ч орти, духи, водяники, скнилівські мудрагелі та сьвірки населяють цю книгу. Давній казковий Львів українців, поляків, євреїв, вірмен та інших народів постає перед нам и, як унікальне явище світової культури, джерело багатющого міського фольклору та життєрадісного гумору.

Объяснение:

лайков дай

Головний герой поеми – мойсей, це сивочолий пророк, його волосся «біле, як сніг», він фізично слабкий через старий вік, проте дуже міцний духовно: "се мойсей, позабутий пророк, (абзац)  се дідусь слабосилий,    (абзац)  що без роду,без стад і жінок    (абзац)сам стоїть край могили.    (абзац)все, що мав у життю, він віддав    (абзац)для одної ідеї,і горів, і яснів, і страждав,  (абзац)  і трудився для неї." в образі мойсея автор наголошує саме на протиставленні фізичної слабкості та духовної величі, краси душі пророка: "хоч літа його гнуть у каблук  (абзац)  із турботами в парі,(абзац)то в очах його все щось горить,(абзац)  мов дві блискавки в хмарі.  (абзац)хоч волосся все біле як сніг,  (абзац)  у старечій оздобі,(абзац)то стоять ще ті горді жмутки,(абзац)  як два роги на лобі." відданий своєму народові, мойсей беззавітно його любить і бореться за його визволення, але на хвилину й він засумнівався у своїй вірі. таким чином, поет показав, що вождь не може мати жодних сумнівів у справедливості обраного ним шляху. у конфлікті з народом — трагедія мойсея як пророка.

демон зневіри  азазель  (злий дух, що з’являється перед пророком у пустелі) отруює його душу сумнівами, вириває з неї розпачливий крик: «одурив нас єгова! » за зневіру цю мойсей був покараний: він помер на порозі землі своїх предків, побачив її, але не вступив на неї.

на шляху до високої мети мойсею перешкоджають    авірон і датан  – дрібні людці, що вважають за мету не великий ідеал, а мізерну особисту користь, намагаючись демагогічно схилити до цього маси.  « демонами громади»  зобразив іван франко цих ворогів мойсея. вони розвінчуються поетом, бо прагнуть відвернути народ від обраного шляху, яким веде мойсей. в образах датана і авірона поет викриває зрадників революційного руху, реформістів і угодовців. словами мойсея він картає антинародну сутність їхніх демагогічних заяв, спрямованих в дні бунту на захист спокою як «найблаженнішого стану».

«князь конюхів» єгошуа –  новий ватажок єврейського народу після смерті пророка мойсея, який продовжує його справу, надихає свій народ не здаватися й продовжувати шлях до «обітованої землі».