Цитатна характеристика мадам Бухенбах з твору неймовірні пригоди Івана Сили

Объяснение:

Аделія Бухенбах постає у творі людиною зі спотвореною душею. На початку повісті ми бачимо холоднокровну жінку, сувору, вимогливу, жорстоку бізнес леді, яка прагне розкішного життя, яка любить гроші, використовує людей, бреше підступно , дбаючи про власні інтереси.

Можливо, саме життя зробило її такою.Вона самотня, без опори та підтримки, дбає про те, щоб її цирк процвітав. Нелегкі обов`язки, боротьба за власне місце у жорсткому чоловічому світі зробили свою справу.

Але Аделія змінюється.Коли з Іваном Силою сталося нещастя вона дуже переживає за нього, можливо,відчуваючи свою провину, вона робить усе можливе, щоб Іван видужав. У кінці повісті вона закохується і знову стає звичайною жінкою, яка відчуває себе захищеною, коханою, ніжною та тендітною. У неї змінюються життєві орієнтири. Замість неспокійного, відповідального циркового життя директора , вона обирає сім`ю, кохання, спокійне життя. Вона стає чутливою до проблем інших, проявляє щедрість, чим дивує всіх.

Серед пам'яток минулого у стародавньому києві - знаменитий архітектурний комплекс xi-xviii сторіч - софія київська. його центральна споруда - софійський собор, закладений у xi сторіччі за наказом ярослава мудрого на честь його перемоги над печенігами.              відтоді софія стає важливим культурним центром східнослов'янської держави. тут було створено першу відому нам бібліотеку. у своєрідних майстернях - скрипторіях - працювали переписувачі книг. скрипторії зазвичай обладнували при княжому дворі, при монастирях. а там, де книги переписувалися, там вони здебільшого й зберігалися.              про ярослава літописець повідомляє: "ярослав любив книги і, багато їх переписувавши, поклав у церкві святої софії, котру створив сам". портрет князя, якого за прихильність до наук народ прозвав мудрим, дивиться на нас із кам'яної стели, встановленої вдячними нащадками 1969 року у дворі заповідника навпроти софійського собору. на камені вирізьблено слова з літопису, який звеличує князя за те, що той "сіяв у серцях людей книжні слова".              на жаль, ми не знаємо, які саме книги були у бібліотеці ярослава, не знаємо й того, яка доля спіткала це старовинне книгосховище.