.Спрощення приголосних позначається на письмі в слові *
1 бал
А турис..ський
Б хвас..ливий
В фігурис..ці
Г прихвос..ні
3.Спрощення приголосних позначається на письмі в слові *
1 бал
А гіган..ський
Б пес..ливий
В невіс..чин
Г проїз..ний
4.Спрощення приголосних позначається на письмі в обох словах рядка *
1 бал
А тиж..невий, випус..ний
Б сер..цевий, хворос..няк
В умис..ний, піаніс..ці '
Г бриз..нути, якіс. .ний
5.Спрощення приголосних позначається на письмі в обох словах рядка *
1 бал
А доблес..ний, шіс..десят
Б чес..ний, контекс..ний
В заїз..ний, облас..ний
Г учас..ник, компос..ний
6.Спрощення приголосних позначається на письмі в обох словах рядка *
1 бал
А пристрас..ний, почес..ний
Б мес..ник, форпос..ний
В швидкіс..ний, кіс..ці
Г вартіс..ний, хвас..нути
7.Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка *
1 бал
А мас..ний, навмис..не, студен..ство
Б рідкіс. ний, гіган..ський лати
В хрес..ний, надкіс..ниця, наміс..ник
Г хрус..нути, аванпос..ний, страс..ний
8.Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка *
1 бал
А щотиж..ня, корис..ливий, шіс..надцять
Б очис..ний, чотириміс..ний, безчес..ність
В особистіс..ний, мас..ниця, волейболіс..ці
Г капос..ний, беззахис..ний, форпос..ний
9.Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка *
1 бал
А кількіс..ний, звіс..но, окупан..ський
Б боліс..ний, безшелес..ний, аген..ство
В заздріс..ний, безвиїз..ний, збриз..нути
Г почес..ний, буревіс..ний, кар’єрис..ці
10.Спрощення приголосних позначається на письмі в усіх словах рядка *
1 бал
А об’їз..ний, захис..ний, мас..ний
Б вартіс..ний, навмис..не, шіс..сот
В страс..ний, перс..ні, кіс..лявий
Г зліс..ний, ціліс..ний, невіс..чин
11.Правильно написано всі слова рядка *
1 бал
А журналістці, агенство, студентський
Б туристський, проїздний, хвастнути
В форпостний, швидкістний, капосний
Г прихвосні, захисний, хворостняк
12.Правильно написано всі слова рядка *
1 бал
А тижневий, безвиїздний, докторантський
Б радісний, обласний, безпристрастний
В артистці, кількісний, шістнадцятий
Г йодовмісний, цілістний, перехресний

Мовлення людини ян представника соціуму загалом чи знавця конкретної професії зокрема тоді можна буде назвати культурним, коли дібрані мовно-виражальні засоби відповідатимуть меті й ситуації спілкування, коли мовець буде говорити і писати правильно. а це неможливо без опанування чинних мовних норм. сучасна українська мова – мова нормована. нормативність як найважливіша ознака літературної мови виявляється в тому, що склад словника в ній дібраний із загальної скарбниці національної мови, значення й уживання слів, вимова, правопис й утворення граматичних форм підпорядковуються загальноприйнятому зразку. норма – це об'єктивно вироблені, загальновизнані й загальноприйняті мовні засоби і правила їх використання (словозміни, словотворення й утворення речень) у певний період розвитку літературної мови, що як зразок для мовлення всіх, хто користується цією мовою. нормі літературної мови притаманні такі особливості: відносна стійкість, поширеність, загальновживаність, обов'язковість для всіх носіїв мови. норми не створюються штучно: вони відбивають закономірні процеси і явища, що відбуваються в мові й підтримуються мовленнєвою практикою. у мовленні важливо дотримуватися таких норм: •  орфоепічних:   правильна вимова голосних і приголосних звуків у питомо українських словах, правильна вимова запозичених слів, а також окремих граматичних форм слів різного походження; •  акцентуаційних:   правильне наголошування загальновживаної та термінологічної лексики; •  орфографічних:   правильне написання слів та їхніх частин; •  лексичних:   правильне використання слів відповідно до їхнього лексичного значення, їх сполучувальних властивостей; •  фразеологічних:   правильне трактування значення фразеологізмів та їх доречне вживання; •  морфологічних:   правила утворення граматичних форм різних частин мови; •  синтаксичних:   дотримання порядку слів у реченні, узгодження його складових частин; •  пунктуаційних:   правильне вживання розділових знаків у простому і складному реченні; •  стилістичних:   правила використання мовних засобів відповідно до обраного стилю. норми літературній мові зберігати цілісність і загальноприйнятість, а також виконати їй свою основну функцію – культурну.