В якому образі втілена хутірна філософія в романі чорна рада?

Сьомого серпня минає 200 років від дня народження Пантелеймона Куліша – письменника, мовознавця, філософа, історика. Це людина, яка у ХІХ столітті багато що робила в Україні вперше. Він автор першого українського історичного роману, розробив першу українську фонетичну абетку, перший почав перекладати Біблію українською мовою. Його навіть хотіли зобразити на тисячегривневій купюрі, але в підсумку Нацбанк надав перевагу академікові Вернадському, а Кулішеві присвятив ювілейну монету.

Пантелеймон Куліш (1819–1897) – український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець

Пантелеймон Куліш (1819–1897) – український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, критик, редактор, видавець

Про постать Пантелеймона Куліша і його внесок у становлення українства Радіо Свобода спілкувалося з філософом і журналістом Володимиром Єрмоленком.

Історична Свобода

– Головне, що відомо про Пантелеймона Куліша, – що він автор першого українського історичного роману «Чорна рада». Мені видається глибоко символічним, що перший український історичний роман присвячений виборам. Як на вашу думку, наскільки цей твір залишається актуальним?

Куліш дуже добре показує популізм, добре показує чорну сторону козацтва

– Він абсолютно сучасний. Тому що Куліш дуже добре показує популізм – те, що ми зараз розуміємо під популізмом. Події «Чорної ради» – це друга половина XVII століття, після Хмельниччини. І він добре показує чорну сторону козацтва. Якщо Шевченко створює величний романтичний міф про козаків, то Куліш – його друг і співрозмовник, але в певних моментах його опонент – показує темну сторону: що козаки можуть бути не тільки красивими бунтарями, але ще й анархістами, які приводять до влади популістів.

Куліш цікавий тим, що показує один і той самий феномен із різних боків. Наприклад, велике протиставлення «Чорної ради» – між ушляхетненим городовим козацтвом і низовим запорозьким козацтвом. Запорожців він показує, з одного боку, як анархістів, які ставлять під сумнів будь-яку владу, якими дуже складно управляти, які приводять до влади популіста Брюховецького. А з іншого боку, це такі прекрасні романтичні люди, як Кирило Тур – запорожець, який робить героїчні вчинки, не зважає на небезпеку. Куліш створює класичний образ запорожця.

Уемми андієвської є цикл не зовсім звичайних казок-притч, об’єднаних спільним початком і закінченням.казки були опубліковані разом у 2000 р. видавництвом «зерна» і частина казок була видана видавництвом «піраміда». частина казок також опублікована у книжці «джалапіта», виданій у 2006 р. львівським видавництвом «піраміда».збірка казок містить вісімнадцять оповідань. перед самими казками, між ними та після них відбувається розмова між шакалом та консервною бляшанкою. ці двоє, зустрівшись ввечері, домовляються розповідати один одному казки. вони почали розмовляти про те, що люди їх не розуміють, забувають, «що речі, які перебувають в людському і, олюднюються», теж мають душу. при цьому шакал розповідає казки із сумним закінченням, а бляшанка – казки із щасливим кінцем. кожну розказану казку обоє коментують та інтерпретують її мораль по своєму.як і в багатьох інших творах андієвської, в казках відбувається олюднення речей. шакал та бляшанка обговорюють власне уподібнення до людей.