У яких умовах розвивалася культура на українських землях у другій половині 14-15 століття?

Українська культура 15 – першої половини 16 ст. – безпосередня спадкоємиця культури Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Українські землі перебували у складі кількох держав, через те умови для культурного поступу українців, що склалися в тих державах, були неоднаковими.

Сприятливі умови були у Великому князівстві Литовському. Збираючи українсько-руські землі, литовські князі прагнули прилучитися до великої культури Київської Русі, надбання якої не відкидали, а підтримували й відроджували разом із православною вірою та руською мовою, що були визнані державними.  

Литовські можновладці перебрали й традиційний для Русі-України б життя.

Про Польське королівство, дослідники кажуть, що воно було брамою, крізь яку до України долинали ідеї Відродження, набувала поширення західноєвропейська система освіти.  

Не маючи власної вищої школи, українці навчалися в європейських університетах, прилучаючись там до західноєвропейських наукових і мистецьких ідей, збагачуючи ними рідну культуру.  

Українці, які здобували освіту в Західній Європі, наголошували на своїй національній належності, додаючи до власних прізвищ слова «русин», «роксоланин», «рутенець», тобто українець.  

Проте варто пам’ятати, що хвиля західноєвропейських культурних впливів не поглинула споконвічних традицій.  

Нове й старе в українській культурі мирно співіснувало, нашаровуючись одне на одне.  

Внаслідок цього поставали унікальні культурні явища.

ответ:українські землі потрапили під владу іноземних держав: Польщі, Угорщини, Литви, Османської імперії й Московської держави. Умови розвитку культури в цих державах були різними. Попри негативність цього процесу, він мав і позитивний момент: культура українських земель стала відкритою для зовнішнього впливу. Так, через Польщу сюди проникли західноєвропейські форми — ідеї гуманізму, Відродження тощо. Проте, українська культура повністю не запозичувала якісь ідеї, а поєднувала різні елементи культурних впливів на основі давньоруської спадщини, у результаті чого поставали справжні шедеври світового рівня, які мали чітко визначене національне забарвлення. Також українці, не маючи власної вищої школи, отримали можливість навчатися в європейських університетах, долучаючись до загальноєвропейського культурно-освітнього розвитку.

Крім того, через Україну проходила межа між християнською й мусульманською цивілізаціями, що теж впливало на культурні процеси.

Руйнівними для українських культурних надбань були набіги татар та турків, які знищували архітектурні пам’ятки, книги, а головне, людей, що їх створювали. У той же час небезпека й завзята боротьба надихали нових митців на творчість. Удосконалювалися оборонні споруди, розвивалося воєнне мистецтво, створювалися літературні твори, складалися думи й пісні.

В Україну переселялося чимало іноземців — поляків, німців, євреїв, вірмен, окремі з яких зробили вагомий внесок у розвиток культури своєї нової батьківщини.

Таким чином, навіть за загальних несприятливих умов відбувався процес становлення та розвитку української культури, яка все більше набувала рис самобутності.

перехід до станово-представницької монархії знаменувався істотними змінами в державному апараті. найважливішим з них було виникнення представницьких органів. однак і колишні державні органи зазнали серйозних змін.  

на відміну від ранньофеодальної держави тепер була можлива тільки одна форма правління — монархія. але статус монарха дещо змінюється. іван 4 проголошує себе царем, і цей титул приживається. це було не простою формальністю, а відображало дійсне зростання сили монарха.  

разом з тим цар не може обійтися без старого, традиційного органу — боярської думи. правда, значення боярської думи протягом періоду змінюється, маючи загальну тенденцію до зниження. тим не менш, боярська дума обмежує монарха, тому говорити про самодержавстві ще не прийшов час. навіть введення опричнини принципово нічого не могло змінити. цар змушений був лише через кілька років відмовитися від неї, так як зрозумів, що може залишиться всякої соціальної