Чому Константин приділяв багато уваги розбудові християнської церкви?​

За правління римського імператора Костянтина Великого (306—337 н. е.), християнство почало переходити до статуса панівної релігії Римської імперії. Історикам залишаються незрозумілими причини які схилили Костянтина на бік християнства, богослови та історики сперечаються про те, в якій формі раннього християнства він перебував. Немає єдиної думки серед вчених щодо того, чи прийняла християнство його мати Олена в своїй юності, або (як стверджують Євсевій Кесарійський) він її схилив до нової віри.

Рішення Костянтина припинити переслідування християн в Римській імперії був поворотним моментом для раннього християнства, який іноді називають Тріумф Церкви або Костянтинів зсув.

Імператор став великим покровителем Церкви і створив прецедент для положення християнського імператора в Церкві і поняття ортодоксії, християнського світу, Вселенських Соборів і державної церкви Римської імперії, оголошеної в указі 380. Він визнаний як святий і рівноапостольний в Східній Православній церкві.

формированию культа личности сталина способствовали следующие обстоятельства:

1)          сильная поддержка партии;

2)          успехи в правлении и навязывание народу единой идеологии;

3)          желание организаций «прогнуться» перед вождем;

4)          народа за все, что у них есть.

основные противоречия нэпа и проблема вождя в 20-е годы заключались в следующем:

1)          в были сделаны первые шаги к рынку, а в политики произошло режима, утвердилась однопартийная система. теперь различные социальные группы не могли больше отстаивать свои интересы.

2)          это противоречие мог сглаживать товарищ ленин, который пользовался авторитетом в партии и доверием у большинства населения, но не мог сглаживать сталин со своими жесткими установками и тоталитарным режимом правления.