Які організми є основними продуцентами в озері?

Ефективність роботи продуцентів — одна з важливих функціональних характеристик природних ландшафтів. Вона залежить від двох груп причин: одна з них пов'язана з внутрішніми особливостями продуцентів і можливостями їх фотосинтетичного апарату, які визначають теоретично можливу швидкість створення первинної продукції. Інша група причин пов'язана із зовнішніми екологічними факторами, виступаючими як обмежувачі фотосинтетичної активності рослин. Для кількісної оцінки ефективності функціонування фітоценозів використовується спеціальний показник — ККД використання радіації, розрахунок якого базується на зіставленні продуктивності рослинного покриву з кількістю поглиненої фотосинтетично активної радіації (ФАР). За даними В. Лархера, найбільший ККД відзначається для ландшафтів екваторіальних лісів (4,5%). Ефективність роботи продуцентів у різних зонах знижується при лімітуючій дії гідротермічних факторів. Найнижчий ККД гається в пустельних і напівпустельних ландшафтах тропіків (0,05%), де в поясі високого тиску рідкісний дефіцит вологи поєднується з максимальними величинами сонячної інсоляції.

Объяснение:

Вони є автотрофами, тобто організмами, які здатні синтезувати з неорганічної речовини необхідні їм для життя органічні речовини. Це вищі рослини (крім паразитних та сапрофітних), водорості, деякі бактерії (залізобактерії, сіркобактерії) та ін.

Объяснение:

Екологі́чні гру́пи грибі́в характеризують їх розподіл за субстратом, який є джерелом живлення грибів. Критерії виділення конкретних груп можуть бути предметом дискусій.

У мікологічній літературі виділяють такі екологічні групи макроміцетів:

Симбіотрофні макроміцети (мікоризоутворювачі) — макроміцети, які створюють мікоризу на корінні дерев і чагарників.

Сапротрофні макроміцети (сапротрофи) — макроміцети, що живляться мертвими органічними речовинами, за рахунок якої здійснюються всі їх процеси життєдіяльності.

Підстилкові і гумусові сапротрофи — гриби, що використовують для живлення лісовий опад, підстилку і гумусовий шар ґрунту.

Ксилотрофи (дереворуйнівні гриби) — гриби, які розкладають деревину.

Карботрофи — гриби, що ростуть на згарищах.

Копротрофи — гриби, що використовують для життєдіяльності органіку екскрементів тварин.

Бріотрофи — гриби, які розкладають відмерлі частини мохів (якщо мохи сфагнові, то гриби мають назву сфагнотрофи).

Мікотрофи (сапротрофні мікофіли) — гриби, що розвиваються на муміфікованих плодових тілах шапинкових грибів (в основному, грузлики і сироїжки).