До слів поставте питання (тритисячний, п'ятитисячний). Які з слів є порядковими числівниками, а які складними прикмекметниками

по всьому світові утворюються громадські організації із захисту тварин. на жаль, це не тільки вияв любові людей до братів наших менших, а й реакція на жорстокість, жертвами якої іноді стають і улюбленці. мені здається, що цю проблему треба терміново вирішувати: мені прикро дивитись на кількість безпритульних собак та котів, прикро дізнаватись про вимираючі види екзотичних тварин, та й взагалі ставлення людини до своєї домівки — планети земля — просто вражає, в негативному розумінні, як не шкода.

у багатьох державах є закон про захист тварин, де горе-хазяї, що жорстоко поводяться з твариною або її на вулицю, підлягають адміністративній або навіть кримінальній відповідальності. наскільки мені відомо, в україні теж є зародки такої правової бази, але вона поки що неефективна. у великих містах діють організації волонтерів: завдяки ним безпритульні тварини знаходять домівку в благодійних притулках, де їх можуть пізніше забрати нові власники з більш відповідальним та уважним ставленням. але таких притулків, з огляду на кількість тварин, що потребують , катастрофічно не вистачає.

наші родичі, що мешкають у києві, розповідали, що взяли кошеня з такого притулку. вони казали, що їм було так шкода дивитися на всіх цих цуценят та котів, які прагнули нового дому, що вони пішли звідти зі сльозами на очах. зрештою, умови у таких благодійних притулках, що фінансуються за рахунок приватних осіб, досить пристойні.

проблема захисту тварин не обмежується лише життям іх улюбленців, адже й дикі звірі, які звикли самі про себе дбати, зараз потребують людини: настільки великий вплив цивілізації на природне середовище. у червоній книзі наведено список видів, що перебувають під загрозою зникнення. про збереження їх піклуються в основному зоопарки та інші заклади. але мені здається, що це стосується кожного: ставлення до навколишнього світу має ґрунтуватися на гармонії та повазі, як би банально це не звучало. зрештою, лісові пожежі, що виникають через ість туристів, засміченість природи, — усе це наслідки діяльності звичайних людей. і якщо ми не можемо , то маємо принаймні не шкодити!

минулого літа я вперше подорожував кримом у пішому поході з наметами — до цього мені доводилось відпочивати тільки в дитячому таборі чи в санаторії. з походу я приніс безліч вражень — краса нашої природи не залишає мене байдужим! море, гірські пейзажі, вогнище і вечірні розмови під безкраїм кримським але одним із найсильніших вражень були масштаби впливу «цивілізації» на прекрасні місця. а вплив цей був у кількості сміття! от словники кажуть, що цивілізація — це ступінь і міра матеріального, духовного, наукового розвитку суспільства. а ще цивілізація в одному зі значень є синонімом культури! саме тому так прикро вражає ситуація з піклуванням про природу та. тварин: цивілізовані люди не мають елементарних принципів культури, засмічуючи все навколо, не дбаючи про наслідки розведених вогнищ, не звертаючи уваги ні на що, не піклуючись про власне майбутнє.

тварини, природні заповідні зони, ресурси землі потребують нашого захисту. потребують уважного ставлення та раціонального, поміркованого використання. зрештою, ні тварини, ні природа не мають дару мовлення, аби висловити нам свої проблеми. але якщо ми не навчимося чути без слів, не станемо по-справжньому цивілізованими, природі доведеться «розмовляти» іншою мовою — мовою змін у кліматі, вичерпаними ресурсами та смертю цілих біологічних видів!