Чому виникли російсько-турецькі конфлікти

Війна була викликана підйомом національно-визвольного руху на Балканах і загостренням міжнародних протиріч. Повстання проти османського панування у Боснії та Герцеговині (1875—1878) та Болгарії (1876) викликали широкий громадський рух у Росії на підтримку слов'янських народів. Царський уряд з метою посилення свого впливу на Балканах виступив на підтримку повсталих. Велика Британія прагнула зіштовхнути Росію з Османською імперією і скористатися у своїх інтересах ослабленням обох країн.

У четвер пізно ввечері турецькі підрозділи в провінції Ідліб потрапили під авіаудари, внаслідок яких, за офіційною інформацією Анкари, загинули 33 турецьких військовослужбовців і ще 39 були поранені.

Атака сталася між містами Аль-Бара і Балюн, на південь від міста Ідліб. Турецькі війська були розміщені на одному з постів, створених в рамках угоди з Росією про деескалацію, узгодженої понад рік тому.

Спочатку під авіаудар потрапив турецький військовий конвой, який прямував до посту для поповнення запасів, а потім було завдано удару по будівлі, де базувалися військові безпосередньо на посту.  

Відразу стало зрозуміло, що йдеться про значні жертви – причому не серед "протурецьких військ", створених із громадян Сирії (ті нерідко потраплять під обстріли), а серед кадрових турецьких військових.

Объяснение:

Масова культура — культура, популярна серед широких верств населення в конкретному суспільстві та переважно комерційно успішна, елементи якої знаходяться повсюди: в кулінарії, одязі, споживанні, засобах масової інформації, та в розвагах (наприклад, у спорті і літературі) — контрастуючи з «елітарною культурою.

Термін «масова культура» в загальноприйнятому культурологічному значенні, вперше застосував у 1941 році німецький філософ і соціолог М. Горкгаймер, у праці з відповідною назвою — Мистецтво і масова культура. Пізніше в США з'являється скорочене слово маскульт, яке ввів у науковий обіг американський філософ Д. Макдональд.