"Крилатість" у поезії Л. Костенко "Крила" означає

Уставленні до дівчат-кріпачок панночка жорстока й ненависна, вона змушує їх постійно працювати, та ще й сердиться, коли бідні підуть обідати та відірвуться від роботи. та найбільше потерпала від неї устина, на якій та зривала все своє зло, роздратування, неначебто це не жива мисляча істота, а якась тварина чи бездушна річ: «вона мене й щипає, й штрихає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, і водою зливає — чого, чого не доказує над моєю головонькою бідною! » одного разу панночка навіть трохи не задушила устину через те, що та не так її заплітала. як бачимо, панночка втрачає будь-які звичайні людські моральні принципи в ставленні до кріпаків. такою ж була інститутка в особистому житті. коли вона закохалася в полкового лікаря, то навіть до нього ставилася, немов до свого прислужника, а не до такої ж людини. устина говорить про її почуття: «якось дивно полюбила, не по-людськи». вона ніби хизується перед іншими панночками, що зуміла приборкати такого гордого красеня. панночка спочатку хоче втерти носа всім іншим дівчатам, до того ж вона думає, що лікар бідний, то й не має в ньому особливого інтересу. у бажанні володарювати людьми панночка доходить до абсурду, коли, наприклад, забороняє лікареві напитися води, хоч його й мучить спрага. коли ж дізнається, що лікар має статки, зразу ж вирішує вийти за нього заміж. дуже характерним є епізод, в якому панночка повідомляє, що дарує молодим дубки. лікар тоді замріяно згадує, що тут вони закохалися, що «садок зелененький, квітчастий» там. а панночка сміється з нього, думаючи тільки про прибутки від цього маєтку: «садок зелененький, садок кві ти згадай, серце, які дубці дохідні! » ці холодні слова якнайкраще показують її духовну нерозвиненість, дрібність її натури. на хуторі, ставши повноправною господаркою, панночка все більше навісніє, намагаючись витиснути з маєтку більше зиску: «люди прокидались і лягали, плачучи, проклинаючи її усе пригнула по-своєму молода пані, усім роботу тяжку, усім лихо пекуче із-найшла. каліки нещасливі, діти-кришеняточка, й ті в неї не гуляли; здавалося усяке діло каторгою. стоока наче вона була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хутору звивалась; тільки погляне, то наче за серце тебе рукою здавить». дійсно, в очах кріпаків панночка поставала не як людина, а як якась страшна потворна істота, ящірка, уособлення зла й страждання