О.Гаврош. "Неймовірні пригоди Івана Сили " . Морально-етична проблематика твору . Написати невелике міркування ( 10-15 речень ) про те , які морально-етичні проблеми порушені у творі .
ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА !!!!!!!

Герої твору  стоять перед нелегким вибором у їх житті, в нелегкий час, а характеристика героїв твору  «оборона буші»показує всі їх переживання.  «оборона буші» образи героїв твору деякі вигадані, деякі реальні, але в уяві читачів вони проживають своє життя. «оборона буші» характеристика героїв старицький «оборона буші» головні герої:   орися завісна,  михайло завісний,  антось корецький, козаки, стефан потоцький, образ христа. характеристика орисі «оборона буші»     образ дівчини-патріотки орисі,  яка виявляє високу мужність під час оборони міста і віддає своє життя в ім’я перемоги над колонізаторами. образ орисі  позначений психологічною глибиною і логічною переконливістю. вона твердо вирішила пожертвувати собою заради громадського: орися  сама стріляє з гармати у гурт ворогів, серед яких бачить коханого антося. дівчина з обуренням відкидає пропозицію покинути бушу і полинути в щасливі далекі краї удвох з антосем. образ орисі  витриманий в дусі героїко-романтичних традицій, як і вся п’єса. саме такий образ був актуальним в кінці хіх — на початку хх ст. цю актуальність визначали відданість народній справі, нехтування особистим в ім’я колективу патріотизм, самопожертву в ім’я суспільних ідеалів, високу духовність утілено в  образі сотниківни орисі завісної. з перших сторінок повісті увага читача зосереджується на долі і душевного конфлікті дівчини як романтичної героїні. автор подкреслює високі моральні якості орисі, провівши її через випробування любов’ю, показавши її патріотичний подвиг. орися — сильна натура: у тяжкий  момент  вона непросто знічується, а, навпаки, твердо вирішує козакам — оборонцям фортеці. цікаво трактує автор через образ дівчини категорію гріха в християнській етиці. згадайте епізод, у якому орися втішає і просвітлює подругу катрю, котра побивається за коханим чоловіком, який може загинути в бою: «гріх! від перед цією святою матір’ю гріх! — показала особу орися. — вона віддала заради нас свого сина на борошна, до страти, а ми будемо побиватись, що доведеться за віру святу і за вітчизну вмерти! » образ христа узагалі релігійність є домінантою світоглядної і ідейно-естетичної системи письменника.  образ христа  проходити через усю повість як істина і моральний орієнтир, утілення любові, добра і світла. він — й натхненник, й помічник оборонців фортеці, для які на першому місці — захист віри, а ще через неї — і україни: «…покликавши вас (господь) статі твердо й укупі до останнього подиху за хрест цей й за матір україну». михайло грушевський, аналізуючи історичний період хмельниччини, писавши: «релігія — це прапор національности в тім часі… церква — се предмет особливої уваги і опіки української суспільності, заразом показник її національної сили й значення, живчик (тобто пульс) її національного життя». отож зрозуміло, чому герої повісті не можуть поступитися святинями, символами віри: «не нашої церкви й нашу життя! » — вигукує один із оборонців буші. активним захисником віри, наставником орисі і інших оборонців виступає  панотець василь. його образ, як й інші у творі, романтично-пафосний. рефреном через завісься твір проходити його настанова про богоданість й боговизначе-ність усього й вся у світі: «— я до вас, панотченьку, — сказала вон (орися) рівним, спокійним голосом, — мой батько приславши із пригороду двох козаків для останньої оборони із нами замку — очевидячки, кінець наш прийшов! характеристика образу завісного «оборона буші» михайло завісний риси характеру: мудрий, щирий, відважний, загартований, здатний до самопожертви, стійкий у вірі, вірний обовязку та військовим наказам, ніжний та люблячий батько та чоловік, вправний командир. сотник михайло завіснний  та його козаки — образи ідеалізовані. старицький поетизує в романтичному ключі козацьку вольницю, звитягу, запорозьку науку для юнаків, а особливо — гумор. навіть у батальних сценах репліки козаків щедро пересипані щирим сміхом: «— а тривайте, ганьби гукне ще і пані, — сказавши ще і шрам й приставивши ґнота до полички. грюкнула пані, та так, що аж земля колом стріпонулася й посипалася купками в рів… — докинула, докинула пані вельможна! — зраділи козаки. — саме на середину греблі шерепнула! — і, добродійко! — поклонилися другі. — відпасла, хвала богові, черево, так свої ж по-панськи і гримнула! — та він, гля, братці, — деякі аж припали до греблі, — певно, винюхують… панський гостинець…» характеристика антося «оборона буші» другий центральний образ п’єси — шляхтич антось, князь корецький. ще дитиною він потрапив у порядну українську сім’ю, де виховувався і покохав дочку свого названого батька — мар’яну.