Віршований розмір вірша "Сучасникам" О. Теліга

Пошук...

Аналіз творів українських пісменників / Аналіз вірш Сучасникам О. Теліги

Аналіз вірш Сучасникам О. Теліги

Перегляди: 27

Теліга Олена

Аналіз вірша Сучасникам Олени Теліги:

Тема: прагнення поетеси донести і показати співвітчизникам істинну любов до Батьківщини, наповнити їхні серця бажанням присвятити своє життя Україні.

Ідея: возвеличення сильної особистості, яка здатна попри усілякі труднощі (болі, страждання) рухатися вперед і здобувати волю.

Жанр: а) моральний заповіт нащадкам; б) своєрідний лист до читачів, щирий і відвертий, у якому авторка розповідає про себе; в) особистий звіт перед нами, перед суспільством; г) лірична пісня душі.

Рід: лірика

Вид лірики: громадянська

Ідейний зміст поезії: у вірші Олена Теліга насправді звернулася не тільки до сучасників. Можна стверджувати, що рядки цього твору — моральний заповіт усім нащадкам, яких вона закликає не до словесних гасел, а до конкретних дій. Людина може бути ослабленою своїми переживаннями, інтимними почуттями, коли ж ідеться про справу, то поетеса закликає: «Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив». Не слід зрікатися радостей, що їх дарує доля, але, коли цього потребує справа всього життя, коли перед нами ворог, — не можна бути слабким.

Композиція: вірш складається з 4 строф.

Настрій: життєстверджуючий, оптимістичний.

Віршовий розмір: ямб.

Художні засоби: Риторичний оклик: «Не треба слів! Хай буде тільки діло!», «Сміх рветься джерелом на волю!». Епітет: «святий союз». Метафора: «біль бринить», «сміх рветься», «купати душу в зливі». Антитеза: «Мій біль бринить, коли сміюся». Оксюморон: «щастя з гострим болем».

Образи: вогонь, вода, вітер - символізують буремність, неспокій, прагнення чогось незвичайного, небуденного і водночас очищення, оновлення.

Джек Лондон займався літературною діяльністю менш ніж двадцять із прожитих сорока років життя, але творчі успіхи письменника вражають. Сучасники гали за злетом та долею Джека Лондона із заздрістю та неприхованим захопленням. З письменника намагалися зробити живу рекламу "суспільства рівних можливостей", тобто Америки. Мовляв, ось утілення ідей про справжнє людяне суспільство: пасинок фермера, хлопчик-робітник, який не зміг отримати вищої освіти, усе одно зумів досягти своєї мети, здійснити найпотаємнішу мрію, ставши уславленим письменником. Але не так просто все було насправді. Життя Джека Лондона було своєрідним самоспаленням заради успіху. Така боротьба знесилювала. Письменник був приречений на нелюдські навантаження, шукаючи вигідної репортерської та письменницької роботи. Джек Лондон писав: "Мені дивно думати тепер про те, з яким самозабуттям я працював, про те, яким я був бідним і як шалено мені хотілося досягти успіхів, а ще — яким я був щасливим".

Перші, так звані північні оповідання Джека Лондона вразили читачів зовсім новою постановкою проблеми і її художнім втіленням. Герої цих оповідань залишалися наодинці із суворою арктичною природою та із самими собою й таким чином випробовували себе. Як митець-реаліст Джек Лондон йшов у своїй творчості вслід правді життя. На Північ людей змушувала їхати шалена жага збагачення, яка зветься "золотою лихоманкою". Серед справжніх мужніх і сильних героїв на Півночі опинилися й мерзотники, які принесли із собою звірячі закони "суспільства рівних можливостей": крайній індивідуалізм, прагнення до збагачення любою ціною, ненаситну пристрасть до "жовтого диявола". Серед суворої білої тиші Аляски маячня "золотої лихоманки" химерно переплелася з високою романтикою. Це накладало дуже своєрідний відбиток на свідомість кожного мешканця американської Півночі.