Хто з художників присвячував твори тематиці українського козацтва

 Бібліографічне посилання: Ласка І.М. КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2007. - 528 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kozactvo_v_obrazotv_mystectvi (останній перегляд: 01.05.2020)

Енциклопедія історії України ( Т. 4: Ка-Ком ) в електронній біблотеці

КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ

КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ. Розвиток козацької тематики в образотворчому мистецтві умовно можна поділити на два періоди – період козацької доби, коли митці могли творити художні образи конкретних видатних укр. козаків з їхніх живих прототипів, і період посткозацької доби, коли такої можливості у митців уже не було. Козацька доба. Одними з перших образотворчих робіт козацької тематики є три гравюри, якими було ілюстровано панегірик ректора Київ. братської школи (Касіяна Саковича), декламований на похороні гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного. Ці гравюри відтворювали похоронну хоругву (див. Корогва) з кінним портретом (вершник на коні) П.Конашевича-Сагайдачного і двома сюжетами: угорі – "Здобуття Кафи запорожцями", внизу – "Герб Війська Запорозького" (постать козака з мушкетом через плече). Використання похоронних хоругв було запозичено у поляків у 16 ст., проте не прижилося, з 2-ї пол. 17 ст. така практика зникає. Похоронні хоругви шили з дорогих шовкових тканин, прикрашаючи золотом і тороками. Кінний портрет на таких хоругвах – суто козац. надбання. За Б.Хмельницького такі хоругви ще виготовлялись, про це свідчить згадка, датована 1653, Павла Алеппського про наявність хоругви в похоронному ритуалі сина гетьмана – Т.Хмельницького.

Намальовані з натури портрети гетьмана Б.Хмельницького не збереглися. Більшість відомих сьогодні його портретів, які свого часу прикрашали оселі козацької старшини, виконано за гравюрою на міді голл. худож. Вільгельма Гондіуса (1597–1658). Вірогідно, ця гравюра вважалася найдостовірнішим із зображень гетьмана. Сам В.Гондіус для роботи, очевидно, використовував оригінал, автором якого вважають голландця А. ван Вестерфельда (він був придворним художником литов. гетьмана кн. Я.Радзивілла, який влітку 1651 стояв табором під м. Біла Церква, де у той час підписувався Білоцерківський договір). Тиражований з гравюри портрет гетьмана є овальним, репрезентативним поясним портретом. Кирея з широким хутряним коміром і атласний жупан прикрашені рядами металевих ґудзиків, щедро оздоблених, як і булава та ефес шаблі. Шапка обшита хутром і прикрашена двома страусовими перами. У гетьмана виразне обличчя – складка на переніссі, запалі щоки під вилицями, опущені темні вуса, впевнений, але невеселий погляд, масивна статична постать. Праворуч угорі – герб Війська Запорозького. Під овалом – напис латиною: "Богдан Хмельницький, Війська Запорозького командувач, вірний слуга, ініціатор козацького повстання і українського народу князь".

Объяснение:

Тарас Григорович Шевченко

Объяснение:

Земля имеет форму шара и вращается вокруг своей оси. Полный оборот завершает за 24 часа, что равно суткам. Но если Земля повернута к Солнцу одной стороной, значит на этой стороне день, а противоположная сторона не освещается, значит там ночь. Можно сделать вывод, что на Земном шаре одновременно существует разное время.

Если, например, в Анадыре 4 часа утра, то в Якутске ближе к полуночи, а в Осло 17.

На протяжении одного меридиана одинаковое время, его называют местным, а вот на протяжении параллелей, оно меняется.

Использовать время одного меридиана во всем мире неудобно. В эпоху активного международного сотрудничества нужна точность.

Ученые выработали систему поясного времени. Еще в 1884 году Международный астрономический конгресс ввел 24 часовых пояса на Земле. Каждый пояс равен 15°, именно на столько градусов сдвигается Земля за час, вращаясь вокруг своей оси. В каждом поясе время отличается на час от предыдущего. Двигаясь на восток нужно прибавить один час, а на запад отнять. Гринвичский меридиан стал нулевой точкой отсчета времени. Линией смены дат считается 12 часовой пояс, который находиться на 180°. При пересечении 12 пояса на запад, мы попадаем во вчерашний день. Так случилось с путешественниками Магеллана, во время кругосветного плавания. Несмотря на кропотливые и точные записи в бортовом журнале, они не могли понять, где потеряли один день. Так выиграли пари герои произведения «Вокруг света за 80 дней». Они думали, что опоздали, но оказалось, что двигаясь на запад, они попали в дату на день раньше.