"Великолепный маляр" опишите двух главных героев произведения, опишите их характер и внешность​

Том Сойер

Мальчик, которого воспитывает его тетя. Это отпетый сорванец и проказник, который ни минуты не может прожить без шалостей. Его неуемное любопытство и привычка совать свой нос, куда это только возможно, постоянно приводит Тома к всяческим злоключениям. Вместе с тем, это благородный и справедливый мальчик, отзывчивый и добрый. Ему присущи такие качества, как великодушие и благородство, щедрость и благоразумие. Так же, как у истинного американца, в нем есть предпринимательская жилка.

Гекльберри

Неразлучный друг Тома. В «Приключениях» герои вместе участвуют в проделках нуждающимся, и борются против зла и несправедливости. Гек Финн, при живом отце, растет беспризорником. Это умный и практичный мальчик, привыкший сам о себе заботиться. Можно сказать, что за свою короткую жизнь, он стал умудренным опытом человеком, самостоятельным и прагматичным. Как и все мальчишки, Гек любит различные шалости, поэтому они, вдвоем с Томом Сойером, составляют единое целое.

Найсвідомішим серед кріпаків виступає Прокіп. Він не тільки мріє про волю, він розуміє, що за волю треба боротися, і в цьому переконує і Назара, й Устину. Він перший насмілюється підняти руку на захист людських прав. „Годі, пані, годі... Цього вже не буде! Годі!” — твердо заявляє він панночці, яка підняла руку на бабусю.

Оптимізм — одна з рис характеру Прокопа. Він людяний, добрий, справедливий, щирий у ставленні до людей. Прокопа за непокірливість віддають у солдати.

В образі Прокопа письменниця показала тип кріпака-протестанта.

Рішучим і вольовим протестантом виступає і панський візник Назар. Зростає він у тяжких умовах, проте завжди веселий, жартівливий. Він ненавидить кріпацтво і мріє вирватись з нього втечею.

І Прокіп, і Назар, і дружина Назара Катря—це люди, які не мирять­ся з своїм становищем і шукають шляхів для звільнення від рабства.

Крім жорстоких і бездушних панів, письменниця в своїй повісті показує нам і пана „доброго”, типового пана-ліберала, яким висту­пає полковий лікар, чоловік панночки.

Образ пана-ліберала вона подає в розвитку. Спочатку це гордий лікар, щасливий жених панночки, а потім безвільний, покірний, „квач”, „дурень”, „не б'є, не лає, та нічим і не дбає”.

Реалізм і народність, художня майстерність і багатство мови зро­били повість Марка Вовчка „Інститутка” найкращим антикріпосницьким твором.

Объяснение: