Зміст твору "Джин гудзик і машиніст

Панна змальовується через сприйняття героя-оповідача. автор не подає детального портрета, є лише окремі деталі: очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі; нижня губа, як у вередливих і гарненьких дітей, трохи випнута наперед; серпосхожі пасма темного волосся. герою-оповідачеві вона здається то фантастичною феєю, то якимось «дивним звіром, сильним, напруженим, диким». панна є втіленням краси, жіночності, ніжності. водночас це сильна, вольова, цілеспрямована людина, яка любить життя. герой-оповідач іронічний, щирий, емоційний, спостережливий, чутливий, справжній лицар. помітно, як змінюються відчуття героя-оповідача: зневага до смерті – жаль за чимось – протест («не було ні страху, ні суму, ні жалю, тільки… один якийсь величезний пульс протесту, боротьби всієї істоти з цим призначеним, неминучим») – відчуття «таємної вогкості смерті» («а там… ждала смерть… чорна, слизька, огидлива…») – щастя перемоги життя. а ось як розвиваються почуття: зустріч і з панною в повітці контрабандиста викликає здивування і навіть ніяковість. далі з’являється зацікавленість, панна починає подобатися, молоді люди закохуються (їхні очі повні ласки й тепла одне до одного), щастя, мука «осиротілого щастя». я вважаю, що герої збагатили один одного: оповідач навчився цінувати життя, кожну його мить, усвідомив, що щастя – це момент, а панна перемогла страх смерті. та головне, що кожен із них відчув щастя кохання.