Чому старшина відстоюючи автономію не спиралася на підтримку народу?

спробуємо описати своє перебування на прикладі ольвія.

входимо в місто через головні північні ворота. йдемо по широкій, вимощеній гладкими каменями головній вулиці. з ліва будинки багатих ольвіополітів, яскраво білі стіни в сліплять очі, а червона черепиця різко констатує з синім небом. праворуч невеликі вівтарі деметрі і афродіті ольвійської.

проходимо уздовж портика і заходимо на центральний теменос. храм зевса вражає правильністю форм. як і рам аполлона дельфінія це класичний, гіпетральний храм з колонами на фасаді будівлі.

біля вівтаря кілька людей. він великий, хрестоподібної форми з двома відділами для жертвопринесень. за скарбницею ольвії, вабить тінню оливковий гай.

виходимо до сходів, що веде до джерела і перед нами відкривається прекрасний вид на нижнє місто з його ремісничими квартами і порт. у джерела два будинки представників грецького ареопага.

виходимо знову на вулицю і повз вар, де 5 ольвіополітів, під тінню купола жваво ведуть бесіду, виходимо на агору - центральну площу міста.

ось в ущелину вставлений новий декрет про нагородження протогена оливковою вінком і присвоєння йому звання почесний ольвіополіт.

агора кипить, у торгових рядів товпляться і покупці, і іноземні торговці. між снують раби, несучи на плечах різні поклажі. чути крики зазивав.

але сонце хилиться до заходу, і ми заходимо в громадський будинок, щоб влаштуватися на нічліг. завтра спустимося до джерела, де відпочивав у тіні геродот і оглянемо західні ворота, звідки 7 доріг ведуть у скіфію.