(>линюч<) звуко букв. разбор здел

Смотри вложение :)

Объяснение:

я люблю прекрасне  у природі, архітектурі, літературі. особливо люблю природу, яка весною оживає, наповнює довкілля різнобарв’ям, голосами птахів, які повернулися після зими до нас, перезимували зиму і тепер щебечуть, не втихаючи, бо раді теплу і сонцю, зелені і птахам, бо скінчилося їхнє голодування.

кучеряві діброви, смарагдові левади й змолоділі поля мліють від радісних симфоній і веселих барв великого свята природи.

а он густий верболіз  поміж плакучих верб, які замріяно полощуть у тихих плесах вод довгі, віти. там вдень і вночі не втихають закохані соловейки. в сплетінні гілля тривожно голосять одинокі зозулі, мирно воркують лагідні горлиці. на тоненькій галузці розлого осокора легенько гойдається ремезова колисочка. природа квітне, співає.

там далі стіною розрослася рогоза, із-за її темно-зелених стіжків тихо випливає щаслива качина сім’я. неповороткий сазан – батько виринув з обжитого місця і вимальовує широкі кола на водяній гладі.

над землею метушаться легкокрилі ластівки. вони протають і над водою, плавно торкаються водяного дзеркала – і вже за мить  їхніх довгих дзьобах тріпочеться срібляста верховодка.

а тут і бджола гуде над вербою, збираючи мед з розквітлих китиць.

вся природа ніби барвистий вінок. весна в розквіті