Назовите что является результатом работы в электронной таблицы.

23.1. Що таке комп’ютерна графіка?

До графічних зображень належать різноманітні малюнки, креслення, графіки, діаграми та інші зображення, які можна виводити на екран, друкувати, пересилати електронною поштою, розміщувати в Інтернеті тощо.

Стрімкий розвиток сучасних ІКТ спричинив появу та розвиток комп’ютерної графіки — зображень, які створюються, опрацьовуються та відображаються засобами комп’ютерної техніки.

Комп’ютерна графіка — це сукупність методів, прийомів і засобів створення та опрацювання графічних зображень за до комп’ютера.

Сучасні апаратні та програмні засоби (мал. 23.1) значно розширюють спектр застосування комп’ютерної графіки. Це зручні інструменти для роботи з графічними зображеннями не лише для професіоналів, а й для пересічних користувачів.

Мал. 23.1

Сьогодні комп’ютерну графіку використовують під час конструювання та моделювання, створення рекламних роликів, в архітектурі та дизайні, у видавничій справі, кінематографі тощо.

23.2. Як кодуються текстові, графічні та звукові дані?

Ви вже знаєте, що для опрацювання даних за до комп’ютера використовують двійкове кодування даних. Під час кодування текстових повідомлень кожному символу ставиться у відповідність деякий двійковий код залежно від обраної таблиці кодування символів.

Для зберігання та опрацювання графічних і звукових повідомлень за до комп’ютера також потрібне двійкове подання даних. Процес кодування в цьому разі є досить складним, оскільки за до комп’ютера можна зберігати та опрацьовувати лише обмежені обсяги даних, у той час як природні сигнали — носії даних — є неперервними. Тому переведення аналогових сигналів до цифрового вигляду відбувається шляхом дискретизації (мал. 23.2).

Мал. 23.2

Дискретизація (від англ. discretisation) — процес усунення неперервності (часової та просторової) аналогових сигналів — носіїв даних.

У випадку просторової дискретизації зображення ділять на невеликі області, у межах яких його характеристики (положення, колір, яскравість) вважаються незмінними.

У разі застосування дискретизації в часі на невеликі інтервали відповідно ділиться час. У межах цих інтервалів характеристики природних сигналів вважають незмінними.

Наочним прикладом часової дискретизації є кодування звуку за до комп’ютера — приведення до цифрової форми (оцифровка). До комп’ютера надходить не сам звук (звукова хвиля), а електричний сигнал, зареєстрований деяким пристроєм, наприклад мікрофоном, радіо тощо.

Іншим прикладом є дискретизація рухомого зображення, яку ми гаємо при кодуванні відео. У цьому разі ілюзія руху створюється шляхом швидкої зміни кадрів. При цьому кадри залишаються статичними.

Розрізняють два основні методи створення та кодування графічних зображень: растровий і векторний.

Растрове зображення складається з точок — пікселів відповідних кольорів і нагадує аркуш паперу в клітинку, на якому кожна клітинка зафарбована певним кольором.

Координати, форма, колір і розмір пікселів задаються при визначенні растра. Лише колір може змінюватись. Під час кодування для прямокутного растра характеристикам кожного пікселя ставиться у відповідність цифровий код.

Кожний растровий малюнок складається з певної кількості точок на одній горизонталі та одній вертикалі, які характеризують розмір малюнка. Наприклад, для операційної системи Windows типові розміри екрана монітора в пікселях можуть становити 640 х 480, 1024 х 768, 1280 х 1024. Що більша кількість пікселів міститься на екрані за одних і тих самих геометричних розмірів малюнка, то вища якість відтворення малюнка.

Крім розмірів, малюнок характеризується також кольором кожного пікселя. Таким чином, для створення або збереження растрового малюнка необхідно зазначити його розміри та колір кожного пікселя.

Обсяг файла, що містить растрове графічне зображення, — це переважно добуток розмірів (кількість пікселів за шириною й висотою) цього

зображення на глибину кольору — кількість бітів, що необхідна для кодування кольору пікселя.

Растрова графіка дає можливість одержати високу якість зображення, тому за її до можна ефективно відтворювати реальні образи. Переваги растрових зображень: добре відтворюють напівтіні, плавні переходи між кольорами. Растрові зображення використовуються для запису фотографій, художніх репродукцій тощо. Недолік растрової графіки — великі за обсягом файли для зберігання растрових зображень, а також втрата якості зображення при збільшенні або зменшенні його розміру: зменшені зображення втрачають деталі, натомість на збільшених — проявляється їхня мозаїчна структура (мал.

Объяснение: