адекватно. Кину репорт на тех, кто ответит непонятно что ради баллов
1) Хто викупив з турецької неволі Василя Невольника?
2) Як звати попа й одночасно полковника?
3) Хто гостював на хуторі Хмарище, коли Шрам приїхав до Череваня?
4) Слова "Бгатці! От я почувсь недобре. Ходімо лиш до хати. Там нам дадуть таких вареників, що всяке горе на душі одлигне" промовляє...
5) На руку Лесі були претендентами Кирило Тур, Петро Шраменко і...
6) За що Кирила Тура покарали біля стовпа?
7) Яким композиційним елементом є розповідь про одруження Лесі з Петром і їхнє життя на хуторі Хмарище?
8) Рада в романі названа чорною, бо в ній брала участь...
9) Кому Яким Сомко адресує слова: "Чужою смертю не куплю собі волі"?
10) Як називається зображена в "Чорній раді" епоха?
11) Про яке місто йдеться в описі "Перед ними так і заблищало, так і замиготіло, так і замережало церквами, хрестами, горами і будинками. Святий город сіяв, як той Єрусалим"?
12) Слова "Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва... приклонились під одну булаву! Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі - і буде велика одностайна Україна" належать...

1917 р. він перейшов у розпорядження полковника мішковського, котрий під час встановлення гетьманської влади в україні став керівником оперативного відділу генерального штабу (побачене в цей час потім відбивалось і на творчості є. маланюка).              у 1920р. разом з армією унр (української народної республіки) є. маланюк емігрував, спочатку жив у каліші в таборі для інтернованих українських частин. у 1922 р. він разом з ю. дараганом заснував журнал «веселка». наступного року він закінчив подєбрадську академію в чехо-словаччині, отримав диплом інженера, працював за фахом у польщі. у 1925р. у подєбрадах вийшла поетична збірка є. маланюка «стилет і стилос», у 1926р. у гамбурзі вийшла книжка «гербарій». 1929р. — є. маланюк очолив у варшаві літературне угруповання «танк».              протягом" 1930—1939 pp. у парижі та львові виходили збірки «земля й залізо», «земна мадонна»г «перстень полікрата».              у 1945р. є. маланюк опинився в західній німеччині, увійшов до складу муру (мистецький український рух), 1949 р. — переїхав до сша.              у 1951 —1966 pp. вийшли його твори: збірки «влада» (філадельфія, 1951); «поезії в одному томі» (нью-йорк, 1954); «остання весна» (нью-йорк, 1959); «серпень» (нью-йорк, 1964); поема «п'ята симфонія» (нью-йорк, 1953), два томи              есеїстики: «книги спостережень» (торонто, 1962. т. 1; торонто, 1966. т. 2).              у 1958 р. є. маланюк став почесним головою об'єднання українських письменників «слово».              16 лютого 1968 р. письменник помер у передмісті нью-йорка.