Будь ласка 2,5 ))))))​

Глибинні води займають товщу від 1000-1500 до 3000—3500 м. Вони формуються в Південній півкулі в процесі змішування тихоокеанських вод з глибинними водами Атлантики та Індійського океану. Їхні температура від +1,6 до +2,5 °С, солоність — 34,6—34,7%о. Циркуляція цих вол відбувається в меридіональному напрямі, причому нижні шари рухаються на північ, а решта — на південь, поступово піднімаючись до поверхні.

Донні води формуються в приантарктичних широтах у процесі переохолодження і занурення поверхневих вод. Поступово розтікаючись по дну і перетікаючи через поперечні проходи в серединно-океанічних хребтах, вони заповнюють усі западини океану. Температура цих вод +1, +2 °С, солоність 34,6— 34,7 %0. Вони бідні на кисень.

Придонні води — це тонкий шар води (50— 100 м), що безпосередньо прилягає до дна. Від донних вони відрізняються тим, що мають температуру на 2 °С вишу завдяки їхньому нагріванню від дна, а дно, як відомо, нагрівається внутрішньою енергією Землі.

Органічний світ. Тихий океан — найкращий природний полігон для вивчення складу й закономірностей розподілу організмів в океано-сфері. Він розташований у різних кліматичних поясах Землі, і це забезпечує формування різноманітних умов для розвитку життя.

Планктон представлений тут головним чином одноклітинними водоростями і дрібними рачками. Одноклітинні водорості, яких тут понад 1300 видів, складаються переважно з перидиней та діатомей. У флорі й фауні океану добре виражена зональність.

Особливо багато планктонних водоростей і зоопланктону в субарктичній та помірній зонах до 35° пн. ш. Весь цей велетенський район знаходиться у сфері дії циклонального кругообігу, в якому часто піднімаються глибинні води і сезонно перемішуються поверхневі. Тут сприятливі умови для збагачення вод поживними елементами та зростання біологічної продуктивності. Найвища концентрація поживних речовин у північній частині кругообігу.

Другий район великої кількості планктону — східно-екваторіальний, розташований між 20° пд. ш. і 20° пн. ш. Він поступово звужується і на меридіані 180° виклинюється зовсім.

Третім високопродуктивним районом є район поширення антарктичних вод. Зоопланктону тут так багато, що нектон його повністю не поїдає. Частина зоопланктону відмирає і, розкладаючись, збагачує води мінеральними речовинами.

Між цими багатими на життя районами знаходяться два райони водних пустел ь у межах антициклональних кругообігів тропічних широт, де більше процесів проникнення поверхневих вод від периферії до центру на значні глибини.

На прибережних частинах кожного з цих п'яти районів планктону в десятки й сотні разів більше, ніж у відкритих океанів.

Оскільки планктон є кормовою базою для нектону та бентосу, то в розподілі їх існує та сама широтна і циркумконтинентальна зональність, що й планктону. Найбагатші за кількістю флори і фауни високі широти, а за кількістю видів тварин і риб — низькі широти, особливо в районі Зондських островів та Північно-Східної Австралії.

Дно вкривають близько 4 тис. видів водоростей і 29 видів квіткових (морських трав). У холодних і помірних водах інтенсивно розвиваються бурі водорості. У Південній півкулі росте макроцистис — гігант у світі водоростей, який досягає довжини 200 м. У тропіках поширені фукусові, великі зелені та особливо — вапнякові червоні водорості з родини коралових. Разом із кораловими поліпами вони є рифо-утворювальними організмами.

Зообентос представлений різними молюсками, ракоподібними, губками, голкошкірими, кораловими поліпами.

Величезний тиск і низькі температури води на глибині зменшують видовий склад тварин і змушують їх пристосовуватися до суворих умов життя. Так, на глибині 8,5 км живе лише 45 видів, переважно голотурій, які малорухомі й здатні пропускати через шлунковий тракт величезну кількість намулу — основного джерела живлення на цих глибинах.

  потому что это удобнее. вода, пища, ночлег - вот три первейшие потребности. реки текут обычно по равнинам, рядом с ними, по берегам, люди и селятся.