1) Порівняйте гетьманування апостола Данила і Кирила Розумовського. чи можна їх рахувати реформаторами?​

Україна після бурхливих і трагічних часів Мазепи застигла у майже повній непорушності... Десь на задвірках Європи, між провінційною Польщею і ще більш провінційною Туреччиною... Всі найвизначніші особистості виїхали до Петербурга чи Москви, хтось утік до Парижу... Під лінивим малоросійським сонцем лежали ці землі непорушно, аж поки цивілізаторське око Катерини ІІ не звернуло на них увагу».

Ось так пише про українську історію перших двох третин XVIII століття один сучасний московський публіцист. Насправді ж усе у ті часи було значно складніше, і про «непорушність» чи «бездіяльність» говорити не доводиться.

І хоча після поразки Мазепи російське самодержавство справді було спробувало повністю й остаточно втихомирити Україну, але навіть цілком лояльний до Петербургу гетьман Іван Скоропадський робив певні жести, які мали означити підтримку українських інтересів. Так, він запропонував цареві Петру І проект нового договору між Гетьманщиною та Росією під назвою «Решетилівські статті». У статтях передбачалося розширення автономії Гетьманщини, однак цар їх не затвердив. Натомість за наказом Петра столиця Гетьманщини була перенесена зі зруйнованого московською армією Батурина до Глухова неподалік кордону з Московщиною. Але гетьман почав розбудовувати нову столицю, зробивши з провінційного містечка значне місто. Скоропадський також продовжив давню козацьку традицію підтримки Києво-Могилянської академії і щорічно виділяв з Генерального військового скарбу 200 рублів на утримання її викладачів.

Объяснение:

Япония полностью перевооружилась перед войной. российская программа наращивания флота и войск на дальнем востоке отставала от японской более чем на 10 лет. царский генштаб составил утопические планы ведения войны, нацеленные на шапкозакидательство. у россии на всём дальнем востоке было всего 98 тыс. армии, более того - эти войска были разбросаны на огромных пространствах от порт-артура до читы. основные события: 1) 27 января 1904 япония без объявления войны напала на флот в порт-артуре. были повреждены и надолго вышли из строя 3 броненосца и 5 крейсеров. япония захватила господство на море. 2)с 24 января по 3 марта на ляодунском п-ове высадилась армия генерала куроки. в результате сражений на реке ялу (18 апреля) , у цзиньчжоу (22 апреля-13 мая) , при вафангоу (1-2 июня) , у дашичао (4-10 июля) армия генерала куропаткина была разбита. 3) были нанесены поражения флоту в жёлтом море (28 июля) и в корейском проливе (1 августа) генерал куропаткин отвёл войска к ляояну, где в течение 3 месяцев сооружалась сильная оборонительная позиция. 11-20 августа куропаткин, потерявший контроль за ходом боёв, оставил ляоян и отошёл к мукдену. 22-25 сентября он был вновь разбит на реке шахэ при попытке осаждённому порт-артуру. героическая оборона порт-артура длилась с 13 июля по 20 декабря 1904. стессель, пытаясь сберечь остатки армии, подписал капитуляцию. 12-15 января 1905 куропаткин был разбит при сандепу. , а 6-24 февраля при мукдене. 14 мая флот был уничтожен при цусиме. в августе 1905 был подписан портсмутский мир. россия уступила японии южный сахалин, передала ей арендные права на ляодунский полуостров. войска были выведены из маньчжурии, а корея стала зоной японского влияния. безвозвратные потери армии в войне превысили 48 тыс. чел. (из них убитых и умерших от ран - 37 тыс, скончавшихся от болезней - свыше 11 тыс. чел.)