Доведіть на прикладі України що субурбанізація має позитивні та негативні наслідки

клятi москалi

Объяснение:

У наш час особливо зросло забруднення навколишнього середовища у великих містах, зокрема у великих індустріальних центрах. Відбувається нестримна концентрація людей в містах, з'являються і зростають багатомільйонні міста-мегаполіси, збільшується їхня кількість, розміри та проблеми.

Очікується, що частка міського населення в Західній Європі в 2000 році складе 71 %, в Північній Америці — 87, в Латинській Америці — 80, в Австралії і Океанії — 80, в Східній Азії — 40, в Південній Азії — 35, в Африці — 39 %. У1900 році у світі налічувалось 10 міст-мільйонерів, в 1975 — 185, в 2000 році (за прогнозами) їх число перевищить 400. В 1920 році два найбільших міста світу — Нью-Йорк і Лондон мали відповідно 5620 тисяч і 4483 тисячі чоловік населення, два — Париж і Чикаго — наближалися до трьох мільйонів (відповідно 2906 і 2702 тис.) і ще чотири міста — двох мільйонів чоловік (Токіо — 2173, Берлін — 1903, Відень — 1841 і Філадельфія — 1824 тисячі чоловік). Вісім із десяти найбільших міст світу були у США, Європі й Японії і тільки 2 — в Південній Америці та Китаї.

Через сорок років, в 1960 році, якісна картина розташування багатомільйонних міст на карті світу істотно не змінилася, якщо брати до уваги десять найбільших міст: вісім з них знову розташовані у США, Європі та Японії і два — в Південній Америці та Китаї. Зате кардинально змінилися у бік збільшення населення розміри міст, і на карті світу з'явилися мегаполіси, що перевищують п'яти-, шести- і десяти-мільйонний рівень чисельності мешканців.

Очолюють цей список Нью-Йорк (14 164 тис), Лондон (10 772 тис.) і Токіо (10 686 тис). За ними йдуть три міста, що перевищують вісім мільйонів або наближаються до цієї цифри: Рейн-Рур (8736 тис), Шанхай (7432 тис) і Париж (7420 тис) і чотири міста, що мають або перевищують рівень шести мільйонів — Буенос-Айрес (6700 тис), Лос-Анджелес (6530 тис), Москва (6285 тис.) та Чікаго (6977 тис).

Список цих міст свідчить про якісно нову тенденцію в урбанізації світу — колосальне зростання міст-мегаполісів у країнах, що розвиваються, які утворилися на місці колишніх світових імперій: вісім найбільш заселених міст припадають саме на ці країни, і тільки Токіо та Нью-Йорк продовжують залишатися в першій десятці лідерів урбанізації.

В Україні тільки столиця — Київ є багатомільйонним містом, населення якого сягнуло трьох мільйонів, а отже, його можна вважати еквівалентом трьох одномільйонних міст. Сім міст вже перевищили або сягають одномільйонного рубежу: Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Львів, Кривий Ріг. Десять міст, в яких зараз від 0,5 до 0,3 мільйона мешканців (Маріуполь, Миколаїв, Луганськ, Макіївка, Вінниця, Севастополь, Херсон, Сімферополь, Горлівка, Полтава) незабаром наблизяться до одномільйонного рівня, асимілювавши навколишні менші містечка. Нарешті ще десять міст, які можуть дорости до мільйона в першій половині XXI ст., — Чернігів, Чернівці, Суми, Дніпродзержинськ, Житомир, Івано-Франківськ, Хмельницький, Черкаси, Рівне, Луцьк і які зараз налічують від 0,3 до 0,2 мільйона жителів. Отже, можна сподіватися, що невдовзі половина населення України проживатиме в містах. Переважна частина великих міст — це індустріальні комплекси, і головна їхня проблема і нездоланна біда, на жаль, — продукування виробничих відходів, сміття. Деградоване штучне міське середовище справляє комплексну шкідливу дію на здоров'я населення внаслідок забруднення атмосферного повітря, дефіциту сонячного проміння, води, а також стресових факторів, зумовлених напруженим ритмом життя, скупченістю населення, нестачею зелених насаджень тощо.;

Ступінь поширення багатьох хвороб у великих містах набагато більший, ніж у малих містах чи селах. Така хвороба, як рак легень, у великих містах нині реєструється в два — три рази частіше, ніж у сільських місцевостях. Тут набагато більше хворіють бронхітами, астмою, алергійними хворобами. Рівень інфекційних захворювань у містах також удвічі вищий.

Мешканці великих міст вже давно п'ють воду набагато гіршої якості, ніж у селах. Зокрема, в Україні в більшості міст якість питної води не відповідає санітарним нормам. Великі міста створюють свій мікроклімат, під ними змінюється фізичний стан порід.

Одночасно з розвитком міст збільшується негативний тиск на біосферу. Проблеми урбанізації ретельно вивчаються у багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні. Це соціальне явище досліджують екологи, економісти, соціологи і представники багатьох галузей науки, застосовуючи комплексний, системний аналіз.

Субарктич.

Объяснение:

Жизнь в океаневоды океана являются домом для более, чем 200 тыс. видов живых организмов. жизнь в океане распространена неравномерно – животные и растения обитают на глубине, не превышающей 200 м, так как эти глубины насыщены кислородом и светом, что является необходимым для жизнедеятельности живых организмов.одним из живых организмов, обитающих в океане, является планктон. различают два вида планктона: зоопланктон и фитопланктон. фитопланктон состоит из мельчайших водорослей, зоопланктон – из маленьких рачков и простейших одноклеточных.планктон служит основным кормом для рыб, которых в водах океанах обитает большое количество. планктон часто мигрирует в водах океанах: из-за его небольшого веса течение может унести этот организм далеко в океан.кроме рыб, в океане живут и млекопитающие виды: тюлени, моржи, дельфины и киты. среди растительности в океане распространены многие виды бурых и зеленых водорослей.бурые и красные водоросли растут на большой глубине – им не нужно большое количество солнечного света. зеленые водоросли можно встретить на прибережных территориях: солнце здесь хорошо проникает сквозь толщину глубины, что обеспечивает процесс фотосинтеза.многие виды живых организмом, которые живут в океане, используются в промышленности. так, к примеру, из водорослей производят клей, лекарственные препараты, веревки.как и все живые организмы, обитатели океана от загрязнения внешней среды, спровоцированной хозяйственной деятельностью человека.взаимодействие океана с атмосферой и сушейводы мирового океана являются хранилищем солнечной энергии. именно океанам, в атмосфере происходит циркуляция воздушных масс.всего лишь в течение одного дня солнечные лучи при прямом воздействии на океан, испаряют сотни тон океанической воды. пар поднимается в атмосферу, образовывая, таким образом, облака.в ночное время поверхность материков быстро остывает, в то время как вода океанов сохраняет дневное тепло, которое начинает циркулировать в направлении охлажденных территорий.  таким образом, океан не только сохраняет тепло атмосферы, но и нагревает территорию суши, смягчая при этом климат планеты.  можно заметить, что на территориях, которые находятся на большом расстоянии от океанов, амплитуды воздуха велики, количество осадков малое. на прибережных территориях средние показатели зимних и летних температур имеют небольшую разницу.