Терміново!!!
Визначити «дане» й «нове» в реченнях тексту
Текст 1 Перед образами горіла лампада. Тут коливались голуби та писанки на
нитках, приліплених до стелі. Посеред світлиці стояв застелений скатертю стіл.Біля
нього стояли широкі лавки.
Текст 2. Кенгуру двометрового зросту народжує малюсіньке, завбільшки з
волоський горіх, дитятко. Таке немовлятко навіть мамине молоко одержує в
примусовому порядку. Пожива впирскується йому в рот без його згоди.

на картині катерини білокур я бачу великі круглі яблука. вони лежать на м’якому полотні, яке нагадує строкату бабусину хустку, і дуже свіжими та соковитими.  схоже, що бабуся тільки-но назбирала їх для своїх онуків і дбайливо загорнула у хустинку.

до того часу як дозріти, кожне з цих дев’яти  яблук півроку висіло на дереві. виблискуючи на яскравому сонці червоними щоками, плоди  наповнилися чудовим  запашним  ароматом. прекрасний ніжний запах стиглих яблук з саду неможливо сплутати ні з чим. а  дивовижний, трохи кислуватий смак цих улюблених усіма фруктів краще меду.  вони так і спокушають спробувати їх на смак, відчути, як вони хрумтять…

віддалік від яблук  художниця зобразила двох маленьких жовтогрудих пташок — синичок. вони дуже реалістично, майже як живі, та органічно вписуються у  загальну композицію картини. однак їм відведена другорядна роль у сюжеті натюрморту.  художниця  дещо несподівано  зобразила фон — задній план картини. на ньому здіймається похмуре небо, під яким розкинувся мальовничий зелений сад. неласкаве синьо-сіре небо контрастує з квітучими деревами  та яскравими кольорами  яблук й робить їх більш виразними.  квітучі гілки яблуні динамічно переплітаються, ніби колишуться від легкого подиху вітерця. з’являється відчуття, мов ніжні біло-рожеві квіточки зав’язі плодів виділяють у повітря любі пахощі весни. і якщо вдихнути на повні груди, цей тонкий солодкуватий аромат наповнює легені й приємно розходиться по всьому тілу.

ми бачимо, як кисть живописця майстерно поєднала два жанри — натюрморт і пейзаж. соковиті яблука на передньому плані, немов маленькі сонечка, випромінюють світло і висвітлюють картину теплими фарбами. вони символізують родючість рідного краю і гостинність його мешканців.

є логічне протиріччя між квітучими буйним цвітом деревами, що відбувається навесні, і стиглими яблуками, які дозрівають лише в кінцу літа – на початку осені. але на перший погляд це непомітно, і сюжет картини виглядає дуже органічно. в такий спосіб відхилення від реалізму автор намагається передати торжество весни, свято вічної молодості та життя у процвітанні.

картина «богданівські яблука» не може не подобатися, адже вона втілює красу і велич сільської природи, її садів і полів.  цей геніальний витвір рук людських демонструє високий професіоналізм та художню майстерність митця.