Написати листа Елі, про те що не можна брехати до новели Курта Воннегута "Брехня"

Я почну з того , що брехня ніколи не приносила добра. Людина яка колись збрехала буде брехати завжди. Навіть в казці про хлопця який кричав "вовк" в кінці його з'їв вовк , а все через те ,що він збрехав і в кінці люди вже не звернули на нього уваги. Багато бід приносить брехня коли хтось збреше і про це дізнаються довіра до неї буде набагато менша. Але є і інший бік монети. Інколи брехати можна на користь комусь. Наприклад Одісей збрехав Поліфему про своє ім'я для того ,щоб врятувати своїх товаришів. Тож брехати це погано тільки тоді коли ти хочеш врятувати свою шкуру.

Объяснение:Думаю так

поезія, на мою думку, це такий рід літератури, де найбільше говорить душа. а вона не може бути байдужою до краси природи. головне — навчитися «бачити» серцем так, як це умів робити один із найвидатніших поетів японії другої поло­вини xvii століття мацуо басьо.

важливо зрозуміти, що краса є в усьому, бо так розпорядилася матінка- природа: у цвітінні квітів, у .місячному сяйві, у подихові вітру, у плескоті хвиль. читаємо у поета:

чистий водоспад…

з ярих сосен глиця в воду падає улад.

(переклад м. лукаша)

про що цей вірш мацуо басьо? мабуть, про спокій і велич природи, в якій усе гармонійно. уявляється чистий водоспад, що символізує цнотливість приро­ди, шепіт сосен, які гублять свою глицю. і на душі стає теж спокійно, і хочеться зберегти цю дивовижну мить єднання з природою.

або інший вірш:

білий лотос-цвіт:

не цурається багна, із якого зріс.

(переклад м. лукаша)

ця коротка поезія про досконалість природи, про її чистоту. а ше — про те, що чорна земля породжує красу. як відомо, у буддизмі лотос є символом чистоти. він виростає з бруду, але залишається чистим. отже, головне, щоб бруд не тор­кнувся тебе, твоєї душі. люди, на жаль, не завжди здатні це зрозуміти.

а скільки радості викликали у ліричного героя непоказні сірики (народна на­зва грициків звичайних)!

стань, мандрівцю, глянь:

попід тином оно-но сірики цвітуть!

(переклад м. лукаша)

він стає щасливим, дивлячись на цю рослину. може, вона нагадує йому рід­ний край, домівку. ця поезія є найкращим доказом того, що слід вчитися бачити красу у звичайному.

то що є краса? це все, що нас оточує. а від людини залежить навчитися ба­чити її та берегти.