Перша фотогалерея України ​

Объяснение:

Загальні відомості

Хімічні принципи фотографії було відкрито ще у першій половині XVIII століття, коли було виявлено і доведено ефект світлочутливості солей срібла. Протягом наступного сторіччя вдосконалювалися знання у галузі хімії, а також технічні аспекти експонування світлочутливих субстанцій та тривалої фіксації одержаних зображень.

На терени України фотографія як мистецтво і галузь техніки прийшла з двох напрямків: на західні землі — з Австро-Угорщини, а на східні — з решти, у тому числі Східної, Європи.

Перші кроки фотографії в Україні

В Україну фотографію принесли в 1840-х pp. іноземні фотографи, учасники щорічних міжнародних київських ярмарків — «Контрактів», які часто залишалися в Україні; першими фотографами-поселенцями були французи «Жак» і Шарль-Поль Гербст; останній відкрив у Києві даґеротипну студію.

Піонерами української фотографії на Західно-Українських Землях були в 2-й половині 19 ст. А. Карпюк, Володимир Шухевич — у Львові, Степан Дмоховський, Є. Любович (з 1911) — у Перемишлі, Ф. Величко — в Станиславові.

Період поширення. 1850 — 1914 роки

Східні Землі України

У 1850-х pp. уже були в Києві й місцеві фотографи: І. Чехович, Іван Гудовський, Федір Левдик, К. Воюцький (фотографував труну Т. Шевченка), М. Ґрос, Янк та ін. З 1864 мали фотостудії М. Бенземан, Франц Мезер (Франц де Мезер), автор краєвидів Києва 1860 — 80-х pp., Йосип Кордиш (1868), М. Пастернак (1869) та ін.

У 1860 — 90-х pp. відкрилися фотостудії професіоналів в Одесі, Харкові, Полтаві та ін. великих містах. В Києві у 1871 році відкрив фотоательє один з перших українських фотографів Влодзімеж Висоцький, в цьому ательє у 1880—1886 роках працював відомий український фотограф і кінооператор Альфред Федецький.

Найвідомішими фотографами-митцями того часу в Одесі були Філіп Гаас, Мічрі, Федоровець, Хлопонін і К. Мигурський. У 1880 — 1890 популярні були Антонопуло, Дімо, Чеховський та механік-винахідник Й. Тимченко, що збудував приладдя для здіймання й проєкції руху об'єктів.

У Харкові з 1870-х pp. відомі О. Іваницький, Є. Трофимов, Р. Биковський. З червня 1886 там працював Альфред Федецький, зачинатель кіномистецтва в Україні і трикольорової фотографії, відзначуваний на закордонних виставках за мистецькі портрети і краєвиди. З 1880 — 90-х pp. відомі О. Сучкова, Г. Серебрин, В. Тимошенко, Р. Тукен та ін.

У Полтаві з поч. 1880-х pp. працював Й. Хмілевський, автор альбому фотографій з місць, пов'язаних з життям М. Гоголя, фотографій з свята відкриття пам'ятника І. Котляревському (1903) і великої серії фотографій будинку Полтавського Земства (1908 — 09).

При Иване Грозном в стране были проведены огромные преобразования, оказавшиеся крайне важными в ходе дальнейшего исторического развития нашей Родины. Реформы, имевшие место во времена его правления, достаточно фундаментально исследованы в отечественной исторической науке [2.]. Изменения коснулись не только внутреннего положения государства, но и внешнего. Активная внешняя политика, проводимая Иваном Грозным по отношению к другим странам, вывела Россию на лидирующие позиции на международной арене и дала возможность заявить о себе. Несмотря на столь сильную политику, некоторые важные аспекты деятельности государя, до сих пор остаются не изученными и требующими углубленного изучения.

После вступления на престол вокруг Ивана IV сложился своеобразный кружок, неформальное правительство, получившее название «Избранная Рада». К 1549 в неё входили: дворянин А.Адашев, князь А.Курбский, духовник царя Сильвестр, московский митрополит Макарий и тд. Именно эти люди диктовали основные решения, принимаемые Иваном Грозным в первые годы своего правления. Деятельность Избранной Рады продолжалась вплоть до 1560 г, после чего в связи со смертью жены Ивана IV Грозного, данный орган власти был расформирован.