7. У якому уривку з історичного джерела відображено один із заходів, спрямованих на
асиміляцію українців у 1920 – 1930-х роках?
1) «Країна русинів на південь від Карпат буде мати окремий сойм. Цей сойм буде
виконувати владу в усіх мовних, шкільних, релігійних питаннях краю».
2) «Міністерство освіти категорично відхилило прохання відкрити школи з
викладанням українською мовою, наголосивши, що громадяни зобов’язані
давати своїм дітям освіту тільки в ...школах з румунською мовою викладання».
3) «Відновлюються культурні товариства, театральні трупи, студентські гуртки та
органи преси. За таких обставин можна було думати про відродження
українського життя в обмежених рамках».
4) «На Волині та Поліссі осаджено понад 8 тисяч родин військових. Дано їм, за
урядовим розпорядженням, землі від 20 до 80 га, деревину на будівництво,
грошей чимало».
8. Знайдіть помилку у переліку європейських держав, до складу яких було включено
західноукраїнські землі після поразки України у національно-визвольній боротьбі:
1) Польща
2) Румунія
3) Угорщина
4) Чехословаччина
9. Засновником Української військової організації (УВО) став
1) Є. Коновалець
2) С. Бандера
3) О. Греков
4) Д. Вітовський

Ольге́рд Гедимінович (бл. 1296 — 24 травня 1377) — великий князь литовський і руський (1345—1377). Представник литовської династії Гедиміновичів. Син великого литовського князя Гедиміна. Один із головних будівничих Великого князівства Литовського[3]. Батько литовського князя і польського короля Ягайла. Князь вітебський (з 1320) і кревський (з 1338)[3]. Після смерті Гедиміна (1341) відсторонив від правління Литвою свого брата Явнуту (1345), став великим князем литовським. Державними справами займався спільно з братом Кейстутом[3]. Приєднав до Литви більшу частину земель Русі: частину Смоленщини (1350-ті), Київщину, землі Чернігово-Сіверщини й Поділля (1362)[4]. Здійснив успішний похід проти ординців у Південній Україні, розбив татарське військо на Синіх Водах (1362)[4]. У союзі з Тверським князівством воював із Московією (1368—1372)[4]. У писемних джерелах постає як мудрий правитель і успішний полководець[3]. Знав декілька мов[3]. Не вживав алкогольних напоїв[3]. Відомості про віросповідання Ольгерда суперечливі: деякі джерела (зокрема пом'яник Києво-Печерської лаври) дають підстави вважати, що він прийняв християнство, інші - що до смерті залишався язичником.[3].

Объяснение: