1.Мхи, лишайники растут в каком раст. Сообществе
а)леса
б)тундра
в)влажные водоемы

ответ: А

Объяснение:

а), б)

Объяснение:

Лишайники, встречающиеся в природе, чрезвычайно разнообразны по внешнему виду и окраске. На старых елях часто можно увидеть висящие взлохмаченные бороды лишайников, которые называются вислянка, или бородач. А на коре некоторых деревьев, в частности, осины, иногда прикреплены оранжевые пластинки округлой формы лишайника стенной золотянки. Олений лишайник представляет собой сероватые белесые небольшие кустики. Это растение произрастает в сухих сосновых лесах, а в сухую погоду издает характерный хруст, если по нему пройтись.Лишайники широко рас Они неприхотливы, поэтому обитают в различных, подчас суровых условиях. Лишайники можно встретить на голых скалах и камнях, на коре деревьев, на заборах, иногда даже на почве. В северных регионах, а конкретнее, в тундре лишайники заселяют огромные площади, к примеру, олений лишайник. Также часто можно встретить лишайники в горах.

  яйцеклітина у всіх тварин має полярність. два її протилежні полюси називають анімальним і вегетативним. полярність яйця часто виявляється в розташуванні цитоплазматичних включень. у багатьох яйцях жовток розташований нерівномірно, його кількість зростає від анімального полюса до вегетативного. тип дроблення заплідненої яйцеклітини залежить від кількості жовтка і характе­ру його поділу в цитоплазмі яйця. розрізняють повне дроблення, коли дробиться вся яйцеклітина, і неповне, коли дробиться тільки її частина. це обумовлено тим, що жовток перешкоджає утворенню перетяжки при розподілі тіла клітини. повне дроблення, у свою чергу, буває рівномірним, якщо в результаті поділу клітини, що утворюються, приблизно однакові за величиною, і нерівномірним, якщо вони відрізняються за своїми розмірами.

  в яйцеклітині ланцетника жовтка мало, і він рівномірно роз­поділений у цитоплазмі, тому дроблення заплідненої яйцеклітини повне і рівномірне. перша борозна проходить у мериді­ональній площині по напряму від анімального полюса до вегета­тивного, розділяючи зиготу на дві клітини рівної величини. у результаті дроблення зиготи клітини, що утворюються, назива­ються бластомерами (від грец. blastos — зародок і meros — час­тина). друга борозна також проходить у меридіональній площині, але перпендикулярно першій. виходять чотири клітини. третя борозна дроблення — широтна, вона проходить дещо вище від екватора і відразу розділяє чотири бластомери на вісім клітин. далі правильно чергують меридіональні та широтні борозни. у міру збільшення числа клітин поділ їх стає асинхронним. блас­томери все далі розходяться від центру зародка, формуючи поро­жнину. врешті-решт зародок приймає форму пухирця із стіною, утвореною одним шаром клітин, тісно прилягаючих один до одно­го.