Кем был герой, описанный в «Повести о разорении Рязани Батыем» по своему положению в обществе? Обоснуйте свой ответ.

Объяснение:

Повесть о разорении Рязани Батыем — произведение древнерусской литературы. Посвящено взятию Рязани монголо-татарами в декабре 1237 года. Сохранилось в списках, самые старшие из которых датируются концом XVI века. В трёх древнейших списках отражены три разновидности текста (по классификации Д. С. Лихачева).

В 6745 (1237) году «безбожный царь» Батый подошёл к Рязани и стал на реке Воронеж. Он требовал себе десятой части богатства. Местный князь Юрий Ингваревич занял нерешительную позицию, с одной стороны он послал за подмогой во Владимир к великому князю Юрию Всеволодовичу, а с другой — одарил Батыя подарками. Однако, узнав от одного рязанского воеводы, что в городе есть красивая женщина Евпраксия, сноха князя, Батый потребовал её к себе. Её муж Фёдор (сын рязанского князя) начал возражать, но был убит. Сама Евпраксия покончила жизнь самоубийством, спрыгнув с терема. После этого началась битва, в которой полегло почти всё рязанское войско во главе с князем. 21 декабря была взята и Рязань, жители которой подверглись поголовному уничтожению. В это время один рязанский воевода — Евпатий Коловрат — оказался в Чернигове. Возвратившись, он увидел разорённую Рязань и с небольшой дружиной в 1700 воинов отправился по следам татар, чтобы отомстить им. В Суздальской земле он напал на войско Батыя, однако силы были не равны.

Согласно «Повести», монголам удалось уничтожить отряд Евпатия только с камнемётных орудий, предназначенных для разрушения укреплений: «И навели на него множество пороков, и стали бить по нему из бесчисленных пороков, и едва убили его». Поражённый отчаянной смелостью, мужеством и воинским искусством рязанского богатыря, Батый, сказав «если бы такой вот служил у меня, — держал бы его у самого сердца своего», отдал тело убитого Евпатия Коловрата оставшимся в живых русским воинам и, в знак уважения к их мужеству, повелел отпустить их, не причиняя им никакого вреда.

Після повалення внаслідок жовтневого перевороту 1917 р. у петрограді тимчасового уряду, проголошення ii всеросійським з'їздом рад радянської влади і обрання на ньому більшовицького уряду-ради народних комісарів (рнк) на чолі з леніним помітно активізувалася боротьба більшовиків україни за встановлення тут радянської влади.усупереч існуючій в українській народній республіці легітимній владі центральної ради українські більшовики провели у харкові 11-12 грудня 1917 р. так званий і всеукраїнський з'їзд рад. на з'їзді було близько 200 делегатів, які представляли 89 рад із майже 300, котрі діяли в україні на момент роботи з'їзду рад у харкові. і хоча, на думку сучасних дослідників, при такому представництві і всеукраїнський з'їзд рад навряд чи можливо вважати легітимним, однак він розглянув назву питань установчого характеру, зокрема: 1) про сучасний політичний момент; 2) про організацію влади в україні; 3) про самовизначення україни; 4) про вибори центрального виконавчого комітету рад україни. також на порядку денному з'їзду стояло питання "про донецько-криворізький басейн".одним із головних питань на і всеукраїнському з'їзді рад було питання про владу в україні. у резолюції з'їзду "про організацію влади на україні" від 12 грудня 1917 р. стосовно влади визначалося: "влада на території української республіки віднині належала виключно робітничих, солдатських і селянських депутатів; на місцях - міським, губернським та обласним , а в центрі - всеукраїнському з'їздові рад робітничих і селянських депутатів, його центральному виконавчому комітетові і тим органам, які він створить.україна проголошується республікою рад робітничих, солдатських і селянських депутатів".у резолюції 1 всеукраїнського з'їзду рад "про самовизначення україни" були визначені принципи відносин української радянської республіки з російською радянською республікою. з'їзд визнав українську республіку федеративною частиною російської республіки, а потім, виходячи з цього, доручив цвк рад україни "негайно поширити на територію української республіки всі декрети і розпорядження робітничо-селянського уряду федерації, які мають загальне для всієї федерації значення". мова йшла про акти про землю, про робітничий контроль над виробництвом, про повну демократизацію армії тощо. з'їзд обрав центральний виконавчий комітет рад україни у складі 41 члена. ще 20 його членів належало обрати на наступному з'їзді рад селянських депутатів. серед обраних перших членів цвк було 35 більшовиків, 4 лівих есери, 1 лівий український соціал-демократ, 1 меншовик. головою цвк україни було обрано лівого українського соціал-демократа ю. медведєва. 17 грудня 1917 р. цвк україни утворив перший радянський уряд - народний секретаріат.