Моє ставлення до Елізи Дулітл

З перших сторінок твору приваблює увагу образ дивної дівчинки, яка продавала квіти. У неї грубувата постать, або, скажімо, не зовсім романтична, років їй вісімнадцять – двадцять, на голові матроський брилик. Вона мала плачевний вигляд, замурзані черевики, не вимите та не розчесане волосся, яке так аби його привели до ладу. Але крізь це все, її природна врода сильніша, і вона красива. Вона привертала до себе увагу не лише проханням , як наприклад: «Купіть у мене квіточку, капітане!», а й своєю вродою.

Дівчинку звати Еліза, вона донька сміттяра, матері дівчина не має, а мачуха вигнала її з дому, тому, власне, їй і доводиться заробляти собі на життя самостійно, своїми власними силами.

Невдовзі її життя змінилося, її вчителем був Хіггінс, який побився об заклад, що з робить з провінційної дівчини справжню леді, і її буде не впізнати. Мені це нагадує перетворення Попелюшки в принцесу.

Хіггінс змінював їх як міг, пропонував заохочувальні подарунки, дарунки за слухняність, хоч дівчина і відмовлялася. Вчитель хвалив її, говорив яка вона слухняна, і як з нею Надалі, автор достеменно не описує перевтілення дівчини, а лише описує вже її перетворення. І так, справді, потім перед нами постає зовсім інша Еліза, юна особа, яка знає свою мету, впевнена у собі, повністю освічена та з гарними манерами. Вона позбулася свого діалекту. Еліза завдяки своїй наполегливості та красі підкорила світ, і свого щастя вона так нікому не віддасть.

Ударом для неї лише було те, що вона була повністю байдужа Хеггінсу, була лише об’єктом для виграші парі. Вона закохалася у свого учителя. Еліза вилила весь свій гнів на вчителя, що показало яка це сильна особа. Але вона і в цій ситуації взяла себе в руки та знайшла вихід з ситуації.

Історія Елізи Дулітл досить актуальна в наш час, з нею легко стикнутися у нашому житті. Це історія дівчини,  яка завдяки своїй цілеспрямованості підкорила світ.

            в моей школьной жизни сыграли важную роль учителя. для меня они многое значат. они подавали мне пример образованного, рассудительного человека, учили многим знаниям, различным предметам, рассказывали много интересного, при этом развивая мои интересы, мне во многом. 

        учитель – это человек с большой буквы с огромным, чистым и добрым сердцем. человек, который отдает нам часть своей жизни, отдает ее каждому и при этом ни капли не жалеет. человек, который всегда готов тебя выслушать и придти на . он вкладывает в нас свою любовь и заботу, ничего не требуя взамен. учитель – это незаменимый человек в судьбе каждого школьника.        я никогда не смогу забыть учителей, которые были рядом со мной на протяжении стольких счастливых лет. каждый оставил след в моей душе. особенно я своему классному руководителю, который в любую минуту мог , успокоить, поддержать словом, советом. этот человек мне стал родным и близким.        и мечтаю сейчас об одном - вернуть назад эти чудесные счастливые мгновения детских лет, подойти и  сказать моим учителям только одно - « вам, дорогие учителя! »