Приголомшений, картаючи себе за негідник вчинок, я я прищик у курні .Докори совість лютого вгризлась у мою душу, шматуватими її на дрібні клаптики, так розмірковувати Сергій з твору Я.Стельмаха Митькозавр з юрківки 1 А невтримав чудовиська за яким хлопці полювали Б. Заснув на посту В Поїхав до бабусі Митька без дозволу своїх батьків Г недогорів багаття, і вони залишились без вогню Д відпустив рибу в озеро

Одна з найголовніших тем у літературі. слово «добро» асоціюється у мене зі словами «щастя, милосердя, злагода, любов, мир». недарма в казках завжди перемагає добро. на жаль, недобрі, злі, черстві люди зустрічаються не тільки у казках, а й у житті. оповідання євгена гуцала «лось» вчить людяності, добра, краси. письменник протиставляє людей морально чутливих і морально глухих; милосердних, сердечних і черствих, грубих. герої оповідання розкривають свої риси характеру, зіткнувшись на березі річки зі старим і бувалим лосем, який жив у заповіднику. бажаючи напитися води, тварина провалилася в ополонку і дедалі глибше занурювалася у льодяну кашу. вибратися на берег лосю два хлопчики, що приїхали по хмиз. старший узявся рубати лід, щоб прокласти прохід до берега. коли лось вибрався з крижаного полону, діти дивилися на нього зачаровано, не вірячи, «що врятуватися цьому великому звірові». не вірили вони спочатку і в смерть врятованого лося. «просто не вірилося, що такого звіра можна звалити пострілом, як перед цим не вірилося, що він може потонути».конешно не всё из перечисленого  но что то можна  взять