Хозяйственная деятельность Венгрии

Венгрия - государство в Восточной Европе, расположенное в Среднедунайской низменности. Венгрия - президентская республика.

Венгрия граничит со Словакией, Украиной, Румынией, странами бывшей Югославии, Австрией. На западе к границам страны подступают Альпы, а с севера и востока - Карпаты.

Объяснение:

Хозяйство Венгрии

Сделанный за послевоенный период рывок в хозяйственном и социальном развитии привел к формированию нового индустриально-аграрного облика страны. ВНП на душу населения в начале 90-х гг. составил 2,6 тыс. долларов.

Венгрия занимает одно из ведущих мест в мире по производству на душу населения электроизмерительных приборов, автобусов, средств защиты растений, лекарств, обуви, алюминиевых изделий. Еще более впечатляюще выглядят успехи сельского хозяйства (особенно это касается среднедушевого производства основных сельскохозяйственных продуктов: зерна и мяса, пшеницы, кукурузы и т.д.).

Эти достижения стали возможны благодаря структурной перестройке экономики (снижение удельного веса сельского хозяйства), интенсификации производства. В итоге в начале 90-х годов доля сельского хозяйства в ВНП Венгрии уменьшилась до 16 %, а доля промышленности выросла до 35 %; на долю услуг приходится около 16 %.

Развитие индустрии Венгрии базировалось в 1950 - 70-х гг. в большей степени на углублении сотрудничества с СССР и странами Восточной Европы. Главное место среди отраслей венгерской промышленности принадлежит машиностроению, на него приходится около 25 % ВНП, легкая и пищевая промышленности дают вместе около 30 % ВНП. Меньшее значение имеет металлургия. Венгерская фармацевтика имеет большие традиции и известна во всем мире.

Сельское хозяйство Венгрии до войны отличалось низким уровнем производительности, но в результате индустриализации сельского хозяйства в 60 - 90-е гг. темпы роста аграрного сектора были одними из самых высоких в мире. Объем сельскохозяйственной продукции с 1960 по 1990 гг. удвоился, страна стала крупным экспортером сельскохозяйственного сырья и пищевых продуктов. Основными культурами в Венгрии являются пшеница, кукуруза, картофель, сахарная свекла, овощи и фрукты, виноград. По урожайности зерновых Венгрия опередила все страны Восточной Европы.

вот

Объяснение:

1834 народився Степан Руданський, поет, перекладач, етнограф, лікар. Освіту здобув у Шаргородській бурсі (1841–1849) та Кам'янець-Подільській духовній семінарії, яку закінчив 1855. Вступив до Петербурзького медико-хірургічної академії, по закінченні якої 1861 виїхав на службу до Ялти, де займав посаду міського лікаря, завідуючого лікарнею, лікаря в алупкинських маєтках Воронцова, карантинного лікаря в порту і навіть лікаря Ялтинського повіту. Руданський організував у Ялті першу медичну бібліотеку, метеорологічний пункт, міський ринок, у різних місцях Криму – фельдшерські пункти. Був почесним мировим суддею Сімферопольсько-Ялтинської округи. Літературну творчість розпочав на початку 1850-х років романтичними баладами і романсами ("Розбійник", "Вечорниці", "Упир"). Літературна спадщина Руданського складається із 3-х рукописних книжок: "Співомовки козака Руданського: Книжка перша з 1851 року по 1857"; "Співомовки козака Вінка Руданського: Книжка друга, 1857, 1858, 1859" та "Співомовки Вінка Руданського, 1859–1860. Петрополь". Творчість Руданського жанрово різноманітна: балади, ліричні пісні, романси, віршові гуморески, байки та поеми історичного ("Олег – князь київський", "Павло Полуботок", "Павло Апостол", "Іван Скоропадський", "Мініх") і алегоричного змісту, "український дивоспів" під назвою "Чумак", переклад із стародавнього епосу ("Слово о полку Ігоревім", "Краледворський рукопис", "Іліада", "Батрахоміомахія"). Руданський збирав українські пісні ("Народные малороссийские песни, собранные в Подольской губернии С.В.Р."). В Ялті підготував до друку збірники "Подільське весілля" та "Копа пісень" (1862). Поет підтримував дружні зв'язки з В. Ковалевим, другом Т. Шевченка, з М. Костомаровим, М.Драгомановим, П. Ніщинським, І. Айвазовським та іншими. Влітку 1872 під час боротьби з епідемією холери захворів, загострилася давня недуга – туберкульоз, що врешті призвело до смерті. Нагороджений орденом св. Станіслава 3-го ступеня.