Зробити твір:
Мої роздуми над творами Т. Г. Шевченка

Я дуже люблю поезії Тараса Григоровича Шевченка. Звісно, вдома у нас є "Кобзар" і кілька збірок його віршів. Я люблю відкрити книгу Шевченка на будь-якому місті і почитати кілька віршів. Серед моїх улюблених шевченківських творів - "Катерина", "Наймичка" та "Гайдамаки". Крім того, я знаю багато його віршів напам'ять, навіть тих, що не задавали вчити в школі. Я давно помітив, що вірші Шевченка дуже добре запам'ятовуються.  

Читаючи його твори, не можна не помітити, що Шевченко дуже любив рідну Україну і сподівався, що її майбутнє буде світлим і радісним. Він багато писав про тяжке життя селян, і коли я читаю ті вірші, я дуже їм співчуваю. Наприклад, мені дуже шкода, що в ті часи не всі діти могли піти до школи і були вимушені працювати, як хлопчик з вірша "Мені тринадцятий минало". Я вважаю, що, якщо б Шевченко побачив, як ми живемо тепер, він був би радий, що всі діти ходять до школи і вивчають його вірші.

Тема «тиша морська»:   зображення казкової краси морської тиші, коли в морі ледве хлюпочуть хвилі і сяє сонечко. ідея «тиша морська»:   возвеличення приємного почуття душевного комфорту, насолоди від гарної погоди на морі. основна думка:   приємна погода сприятливо впливає на внутрішній стан людини, її настрій.художні  «тиша морська» • повторення:   «ледве-ледве»; • риторичні оклики:   «що бува негода в світі! »; «золотим шляхом поплисти! »; • епітети:   «час гарячий», «ясне небо, море, хмарки, сонце», «злотиста блакить», «тихий плескіт», «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста», «щире золото», «золотий шлях»; • метафори:   «колихає море хвилі», «рине хвилечка», «в’ється стежечка», «золото спадає», «шлях, що проложило сонце». леся українка любила море. воно вабило її своєю мінливістю, величчю, красою. ця «країна світла та злотистої блакиті» навіває романтичні думки, мрії, бажання кудись далеко-далеко останню строфу поезії можна розуміти й алегорично: лірична героїня не боїться труднощів, вона готова їх долати, боротися за свою щасливу долю