Види фотографій за призначенням:​

Нині існує безліч поділів фотографії на види за різними ознаками. За видом носія фотографію можна поділити на плівкову й цифрову. І хоча для більшості людей плівка залишилася в минулому, професіонали й далі користуються нею через широкий динамічний діапазон та особливі «плівкові» кольори.

Оскільки більшість фотографій, із якими ми маємо нині справу, цифрові, можна запропонувати поділ на:

1) фотографії, зроблені на професійні або напівпрофесійні камери,

2) фотографії, зроблені на мобільні телефони,

3) фотографії, зроблені за до спеціальних пристроїв, як-от безпілотних літальних апаратів (дронів).

Другий і третій напрямки стрімко розвиваються й помітно впливають на ринок фотографії. З’являється все більше конкурсів мобільної і дрон-фотографії.

За характером фотографії бувають постановочні, де реальність конструюється, й документальні, де реальність відображається (уявіть, що камера — це дзеркало).

Для постановочного знімка (наприклад, для глянцевого журналу) заздалегідь вибирають локацію (або фотостудію) й час зйомки, моделі вдягають відповідний одяг, їм роблять макіяж, кажуть, як саме стати в кадрі тощо. Жанри, в яких зазвичай виконують постановочні знімки, — портрет, натюрморт, макрозймока.

Відповідь:

 

 

Нині існує безліч поділів фотографії на види за різними ознаками. За видом носія фотографію можна поділити на плівкову й цифрову. І хоча для більшості людей плівка залишилася в минулому, професіонали й далі користуються нею через широкий динамічний діапазон та особливі «плівкові» кольори.

Оскільки більшість фотографій, із якими ми маємо нині справу, цифрові, можна запропонувати поділ на:

1) фотографії, зроблені на професійні або напівпрофесійні камери,

2) фотографії, зроблені на мобільні телефони,

3) фотографії, зроблені за до спеціальних пристроїв, як-от безпілотних літальних апаратів (дронів).

Другий і третій напрямки стрімко розвиваються й помітно впливають на ринок фотографії. З’являється все більше конкурсів мобільної і дрон-фотографії.

За характером фотографії бувають постановочні, де реальність конструюється, й документальні, де реальність відображається (уявіть, що камера — це дзеркало).

Для постановочного знімка (наприклад, для глянцевого журналу) заздалегідь вибирають локацію (або фотостудію) й час зйомки, моделі вдягають відповідний одяг, їм роблять макіяж, кажуть, як саме стати в кадрі тощо. Жанри, в яких зазвичай виконують постановочні знімки, — портрет, натюрморт, макрозймока.

Пояснення:

Волнистые туманы,печальные поляны, дорога зимняя, скучная, тройка борзая, колокольчик однозвучный,сердечная тоска, мерный круг,лунный ликанализ стихотворения а.с. пушкина «зимняя дорога»стихотворение «зимняя дорога» было создано в 1826 году. в сентябре этого года к пушкину прибыл человек, направленный псковским губернатором. поэт должен был немедленно явиться в москву. там находился николай i, который должен был освободить пушкина от цензуры и пообещать личное покровительство. вполне вероятно, что стихотворение было написано как раз после длительной поездки.лирический герой передает все чувства, которые испытывал сам автор. с самого начала стихотворения становится понятно, что герой пребывает в унынии и тоске. неоднократно встречаются такие слова, как «печаль», «грустно», «скучно». как будто вся жизнь пушкина протекает не в самых радужных красках. герой едет по зимней дороге, а на встречу одни «версты полосаты». эти версты такие же полосатые, как и жизнь лирического героя.произведение написано хореем, к тому же постоянные и непостоянные пиррихии стихотворению более разговорный характер. в качестве художественных приемов используются эпитеты («по дороге зимней, скучной», «сердечная тоска»), метафоры («пробирается луна», «лицо отуманено печалью»). представлена выражением «печальные поляны». есть и кольцевая композиция. это прием выражен в сочетании «пробирается луна» ‒ «отуманен лунный лик». лирическому герою итак грустно, так еще и «колокольчик однозвучный» и «долгие песни ямщика» добавляют уныния. во второй части появляется образ некой нины, к которой должен приехать герой и с которой они никогда не расстанутся. здесь настроение героя как будто улучшается, но в последних строках произведения наступает полное уныние: «ямщик умолк», «звучит однозвучный колокольчик».