1. Хто такі брати Кирило та Мефодій?
2. Що спонукало їх до створення слов'янської писемності?
3. Яка різниця між глаголицею та кирилицею?
4. Який вплив мала діяльність Кирила та Мефодія на розвиток слов'янської культури?

1. Кирило (мирське ім'я —Костянтин; близько 827 — 14 лютого 869) і його старший брат Мефодій (Мефодій) (мирське ім'я — Михаїл бл. 815 — помер між 6 квітня і 19 квітня 885 року) народились у місті Солунь (тепер Салоніки, Греція) в сім'ї воєначальника

2. У 860—861 р. Кирило і Мефодій здійснили дипломатичну місію в Хозарію. Мефодій по поверненню отримав чин настоятеля монастиря Поліхрон на Олімпі. Кирило жив ченцем при церкві Дванадцяти Апостолів. Вірогідно, саме у цей період він почав складати слов’янську абетку. Відомо, що у 863 р. за до брата Мефодія і учнів Кирило склав старослов'янську азбуку

3. Глаго́лица — первый славянский алфавит. Создан в середине IX века византийским миссионером Кириллом для перевода богослужебных текстов с греческого языка на старославянский.Кири́ллица — термин, имеющий несколько значений: Старославянская азбука: то же, что кирилли́ческий алфави́т: один из двух древних алфавитов для старославянского языка;

4. Перша слов'янська азбука й перша слов'янська писемність, вплив та розвиток національної духовної культури

21 апреля 1785 г. екатерина ii издала "жалованную грамоту дворянству", по которой дворянство стало главным привилегированным сословием империи. важнейшими преимуществами являлись: право владения землей и крепостными крестьянами, свобода от службы и личных податей, от телесных наказаний, неприкосновенность дворянского достоинства, лишение звания лишь по суду, право создавать губернские и уездные дворянские собрания для избрания ряда чиновников (судей, исправников) , отстаивания своих интересов перед верховной властью, введение родословных дворянских книг. для доказательства сословных прав в губерниях были заведены родословные дворянские книги, в которые дворянство записывалось по 6 в зависимости от способа получения дворянства, древности рода и наличия титула. по переписи 1897 г. дворянство насчитывало около 1800 тыс. чел. вроде все