Проаналiзувати дiяльнiсть lвана Мазепи.
Розставити + та -

Державно-політична діяльність Івана Мазепи.

Завдяки дипломатичному хисту Мазепа зумів налагодити стосунки як з царівною Софією та фактичним керівником московського уряду кн. В. Голіциним, так і з їх наступником — царем Петром І, що врятувало Україну від можливих руйнацій після державного перевороту у Московській державі 1689 р.

Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовану у «Коломацьких статтях» — угоді між Україною та Московською державою, підписаною під час обрання Мазепи гетьманом, він мав численні зв’язки з монархічними дворами Європи, зокрема, Веттінів у Польщі, Гіраїв в Криму та ін.

З метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України, зокрема, Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на р. Самара.

Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями, про що свідчать гетьманські універсали Василю Борковському, Прокопу Левенцю, Михайлу Миклашевському, Івану Скоропадському та ін. В той же час І. Мазепа захищав інтереси козаків та посполитих, що було зафіксовано універсалами від 1691, 1692, 1693, 1701 років та інших, в яких регулювалися питання оподаткування та відробіток («панщина»).

Вихований у принципах меркантилізму, Мазепа в різн сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву та торгівлі.

Ранняя римская империя или принципат (лат. principatus, от princeps — первый сенатор, сенатор открывающий заседание) — условный термин в для обозначения сложившейся в древнем риме в период ранней империи (27 до н. э. — 284 н. э. ) специфической формы монархии, совмещавшей монархические и республиканские черты. обладатели высшей власти в основном назывались термином принцепс, этим подчёркивался их статус не монарха, а первого среди равных. в закрепился титул «император» , хотя основные полномочия глава государства имел как народный трибун и принцепс. система принципата стала оформляться при августе, власть которого основывалась на соединении различных магистратур. август и его преемники, будучи принцепсами сената, одновременно сосредоточивали в своих руках высшую гражданскую (пожизненный народный трибун) и военную власть. формально продолжало существовать республиканское устройство: сенат, комиции (народные собрания) , магистратуры (кроме цензоров) . но эти институты потеряли прежнее политическое значение, так как выборы в них и их деятельность регулировались принцепсом. реальная власть была в руках императора и близких к нему людей, его личной канцелярии, штат которой непрерывно рос, а сфера деятельности расширялась. термину «принципат» в соответствует термин «ранняя империя» , который считается более точным. на смену принципату пришёл доминат, где монархические черты видны гораздо более явственно, а республиканские институты большей частью , некоторые переформированы в монархические.