Білий кінь Шептало паспорт можно

«БІЛИЙ КІНЬ ШЕПТАЛО» АНАЛІЗ

В. Дрозд «Білий кінь Шептало» – оповідання має глибокий філософський підтекст, піднімає важливі проблеми людини в суспільстві, її знеособлення, свободи й неволі, особистості й натовпу, дійсності й мрії.

Тема «Білий кінь Шептало» : розповідь про буденне життя коня Шептала.

Ідея «Білий кінь Шептало» : возвеличення гармонії, яка ться у взаємостосунках людини і світом тварин.

Основна думка: людина і природа — взаємопов’язані, бо становлять єдине ціле.

Жанр «Білий кінь Шептало» : оповідання.

Головні герої «Білий кінь Шептало»: кінь Шептало, Стапан Проблематика «Білий кінь Шептало»  — людина в суспільстві; — свобода і неволя; —  особистість і натовп; — дійсність і мрія.

Композиція «Білий кінь Шептало»

Експозиція: знайомство читача з конем.

Зав’язка: Степан з конем Шепталом вирушив за зеленим харчем для свиней.

Кульмінація: Шептало на волі, насолодження єю.

Розв’язка: повернення коня додому.

Лейтмотив твору: краса природи належить тому, хто її розуміє, цінує, вшановує.

Образ білого коня Шептала — алегоричний. Він уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність, губить кращі риси свого характеру, пристосовується, починає діяти, “як усі”. Лише на мить вирвавшись із неволі, кінь відчув себе щасливим, але потім усе ж дійшов висновку, що краще бути покірним та слухняним під захистом сильнішого, надавати перевагу реальності, а не мрії.

Балада являє собою жанр усної народної творчості, який був популярним багато століть і залишається популярним в наш час. Хто ж з українців не знає таких творів, як “Ой у полі жито копитами збито”, “Виряджала мати сина у солдати”, “Ой чиє ж то жито, чиї то покоси”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”. Сповнені душевної величі і натхненної краси простих людей, уболівань за їхнє важке життя, з позиції здорової народної моралі ці твори засуджують злочини і насильство, наругу і зраду.

Балада – це епічний ліричний пісенний

твір із сюжетом, за основу якої береться подія легендарного, історичного, родинного або побутового змісту з описом незвичайних обставин, вчинків, ситуацій чи людей. Як правило, у баладі розповідається про щось героїчне і виняткове, а реальне досить часто поєднується з вигаданим.

Народні балади дуже близькі до історичних пісень. Але якщо в піснях історичного напрямку на першому місці знаходиться правдиве зображення конкретного героя чи конкретної події, то в баладі на першому місці стоять висловлення переживань, які викликаються такими подіями. Вони відрізняються драматичною напруженістю і виразністю та найчастіше

всього відображають фантастичні або трагічні події з життя.

До особливостей народних балад можна віднести можливість усного поширення і зберігання, поєднання реальності з вигадкою, невелика кількість персонажів, лише одна центральна подія у кожному окремому творі, відсутність деталізації, стислість викладу, надзвичайна музичність, наявність композиції і гостросюжетність.

Балада є одним з улюблених видів усної творчості українського народу. Цей жанр фольклору став широко поширюватись в нашій країні лише на початку ХІХ століття. І зараз балада відноситься до найскладніших видів народних творів. На сьогодні українські вчені доклали чимало зусиль на вивчення балад і розкрили їх суть, визначили особливості жанру, з’ясували походження балад і шляхи поступового розвитку цього виду творчості.

Однак ці дослідження й досі не доведені до кінця. Адже балада увібрала в себе риси багатьох інших видів народної творчості. Тому дати закінчену характеристику баладі просто неможливо.

У баладі можуть відображатися найрізноманітніші явища людського життя – особистого, сімейного або суспільного.

Початково балада виникла як пісня до танцю. Поступово вона відділилася від танцю і створила один з окремих видів народних пісень, в яких зображувались героїчні або незвичайні фантастичні події переважно героїчного характеру, через які відтворились гострі переживання дійових осіб. Сюжетний і тематичний склад українських балад досить широкий. Єдиної класифікації цього виду народної творчості не існує, але існує умовна класифікація балад. Це родинні, побутові, історичні і міфологічні балади, а також балади про кохання.

Головними мотивами таких творів є туга за нареченою, почуття дівчини, з яких насміхалися, убита на війні людина, зле чарівництво, зрада, помста і прокльони.

Українські балади характеризуються яскраво виявленим повчальним змістом. Вони доводять, що кожний поганий чи аморальний вчинок обов’язково обернеться проти того, хто цей вчинок скоїв, що щастя неможливо здобути через злочин. Чимало балад утверджують гармонійне подружнє життя і кохання, дужче за смерть.