Охоректиризуйте деятельность трёх великих биев толе би казыбек би и Айтеке би

Усилиями биев, и, прежде всего, Толе би, Казыбек би, Айтеке би, был создан свод норм обычного права «Жеты-Жаргы». В нем удачно соединились старые обычаи ханов Касыма и Ишима с новыми нормами. Сформулированные кратко и точно в форме изречений и афоризмов, положения этого закона сравнительно легко запоминались и бии обязаны были их знать при судебных разбирательствах. В народе они получили известность как «Жеты-Жаргы» (семь установлений) или «Законы Тауке-хана». Законы содержали нормы административного, уголовного и гражданского права, а также положения о налогах и религии. Таким образом, попытки официальной фиксации норм обычного права казахов при хане Тауке достигли успеха. Нормы, внесенные в закон, с различными дополнениями действовали на всей территории Казахстана довольно долго. «Жеты-Жаргы» явился тем кирпичиком, на котором в дальнейшем строилось здание казахской общины и в целом казахского общества.

Со временем ханская власть и совет биев испытали потребность в изменениях. В условиях острой внешнеполитической ситуации и тяжелого внутреннего положения произошли изменения в совете биев. Совет сузился до трех человек— по одному представителю от жуза. Сюда вошли от Старшего жуза — Толе би, от Среднего — Казыбек би и Младшего — Айтеке би

Объяснение:

Вже протягом багатьох століть існує російський імперський міф про Київську Русь як «колиску трьох братніх народів», за яким Росія на правах «старшого брата» претендує на спадщину історії, культурних традицій, релігійного та духовного життя давнього Києва доби його розквіту як одного з центрів тогочасної цивілізації. І цей політичний міф так глибоко укорінився у свідомість російської політичної еліти, що її спроби вироблення концепції власної ідентичності після розпаду спочатку Російської імперії, а згодом і СРСР (то ідея «євразійства», то повернення до «неонорманізму» з пошуками своїх витоків у варязьких поселеннях на берегах Ладоги), так чи інакше знову і знову повертаються «на круги своя» — до спадщини Київської Русі.

ДО МЕНІ БУДЬ ЛАСКА С МОЇМ ПИТАННЯМ