8. Відновити текст, поширюючи речення вставними конструкціями з довідка.
Визначити їхню функцію.
Того літа пощастило мені довідатися про те, чого раніше й підозрювати не міг. Я
взнав від Миколки, що не тільки люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до
дерев. Так, верба в лузі ходить у гості до калини, і квітки вчащають у гості до квіток —
настурція до калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм теж кортить
побути разом.
Комусь іншому я й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого
за Незмінного свідка завжди виступав пес Боніфацій! (За Є. Гуцалом).
Довідка: наприклад, напевне, мабуть, скажімо, певне, гадаю.
9. Скласти два речення так, щоб у першому слово здавалося було вставним, а в
іншому – членом речення.

Що потрібно людині для щастя і хто чи що робить нас щасливими? відповідь на це питання – неоднозначна. комусь потрібне визнання, комусь – гроші, а комусь достатньо сімейного затишку. особисто для мене щастя – це парадоксальне відчуття. буває тягнеться воно довго і так добре на душі стає. а буває – настає зненацька. наприклад, перевівши стареньку бабусю через дорогу. щасливим мене роблять найпростіші деталі: здорові батьки, друзі поруч, улюблений песик. також відчуття щастя мені дарує весна. коли перше тепленьке сонечко зігріває своїми промінчиками. все навколо прокидається, оживає і стає так добре та тепло на душі. для мене дуже важливо аби мої рідні були здорові. щодня бачити посмішку на їх обличчі – справжня радість, без якої я не можу жити. як же зробити людину щасливою? напевно, достатньо зробити приємний комплімент про зовнішність і її очі засяють по-іншому.  я вважаю, що людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. також, не менш важливим, мати заняття до душі, яке б приносило задоволення. отже, хоч щастя для кожного різне, та викликає воно в нас абсолютно однакові відчуття. тому, вірте в своє щастя і воно обовязково до вас прийде.