Скласти речення з фразеологізмами (ламати хребта ,розуму не позичати ,забирати голову намотати на вус ,мати порожню макітру ,викинути з голови , валятися в ногах ,подавати голос ,ганяти собак) + речення повинні бути з різною складністю

Мовлення людини ян представника соціуму загалом чи знавця конкретної професії зокрема тоді можна буде назвати культурним, коли дібрані мовно-виражальні засоби відповідатимуть меті й ситуації спілкування, коли мовець буде говорити і писати правильно. а це неможливо без опанування чинних мовних норм. сучасна українська мова – мова нормована. нормативність як найважливіша ознака літературної мови виявляється в тому, що склад словника в ній дібраний із загальної скарбниці національної мови, значення й уживання слів, вимова, правопис й утворення граматичних форм підпорядковуються загальноприйнятому зразку. норма – це об'єктивно вироблені, загальновизнані й загальноприйняті мовні засоби і правила їх використання (словозміни, словотворення й утворення речень) у певний період розвитку літературної мови, що як зразок для мовлення всіх, хто користується цією мовою. нормі літературної мови притаманні такі особливості: відносна стійкість, поширеність, загальновживаність, обов'язковість для всіх носіїв мови. норми не створюються штучно: вони відбивають закономірні процеси і явища, що відбуваються в мові й підтримуються мовленнєвою практикою. у мовленні важливо дотримуватися таких норм: •  орфоепічних:   правильна вимова голосних і приголосних звуків у питомо українських словах, правильна вимова запозичених слів, а також окремих граматичних форм слів різного походження; •  акцентуаційних:   правильне наголошування загальновживаної та термінологічної лексики; •  орфографічних:   правильне написання слів та їхніх частин; •  лексичних:   правильне використання слів відповідно до їхнього лексичного значення, їх сполучувальних властивостей; •  фразеологічних:   правильне трактування значення фразеологізмів та їх доречне вживання; •  морфологічних:   правила утворення граматичних форм різних частин мови; •  синтаксичних:   дотримання порядку слів у реченні, узгодження його складових частин; •  пунктуаційних:   правильне вживання розділових знаків у простому і складному реченні; •  стилістичних:   правила використання мовних засобів відповідно до обраного стилю. норми літературній мові зберігати цілісність і загальноприйнятість, а також виконати їй свою основну функцію – культурну.