МАЛЕНЬКА РОЗПОВІДЬ НА ТЕМУ"МОЄ СТАВЛЕННЯ ДО ЧАРЛІ І ВІЛЛІ ВОНКА З ФІЛЬМУ "ЧАРЛІ І ШОКОЛАДНА ФАБРИКА"

не поняла

в каком виде надо написать?)

Жив-був хлопчик Чарлі. Ріс він у дуже бідній родині, недоїдав і недопивав. Найбільше він любив шоколад, який міг пробувати тільки один раз на рік, в день свого народження. А ще мав мрію-побувати на шоколадній фабриці, яка знаходилася недалеко від його будинку.

І ось одного разу йому по-справжньому пощастило: Чарлі став одним з п'яти дітей, хто виграв щасливий золотий квиток, який давав можливість побувати на шоколадній фабриці Віллі Вонка. Він виграв його в складний час: знесилений від голоду, Чарлі знайшов один долар, за який купив цукерку. І сталося диво: в ній і був п'ятий золотий квиток.

Яке ж було цікаво на фабриці! Там були: справжній шоколадний водоспад і стеблинки м'якої м'ятної вати, шоколадні річки і "їстівні шпалери для дитячих кімнат"," гаряче морозиво для холодних днів "і" квадратні цукерки, що перетворюються в круглі", а також"супер вітаміни цукерки". А ще гості бачили маленьких людей умпа-лумпа, імпортованих прямо з Лумпаландії. Саме ці люди і працювали на фабриці Вонка. Виявилося, що маленькі люди найбільше люблять какао-боби, тому Містер Вонка і запропонував їм працювати на шоколадній фабриці. Умпа-лумпа жили і працювали на фабриці, тому туди ніхто не входив і не виходив.

Кожен з п'яти гостей фабрики-Августус дурний, Верука Солт, Віолетта Бьюгард, Майк Тіві і Чарлі Бакет - під час екскурсії потрапляли в дивні історії. Виявляється, всі ці пригоди були спрямовані на те, щоб гості позбулися своїх недоліків, які захопили їх, зробили рабами. Адже ненажерливість, постійне жування гумок, бездумне сидіння перед телевізором, постійні капризи є негативними рисами, які, на жаль, існують в нашому житті. У фіналі твору діти виправилися і як нагороду отримали багато шоколаду, якого вистачить на все життя.

І тільки Чарлі протягом всієї екскурсії залишався вихованим, стриманим, добрим, ввічливим, щирим хлопчиком. Тому не дивно, що свою фабрику Віллі Вонка подарував саме йому. Чарлі допомагав містеру Вонку керувати шоколадною фабрикою, а батьки, дідусі та бабусі хлопчика жили всі разом на фабриці.

Отже, завжди слід бути хорошою людиною, і тоді збудуться всі твої мрії. Ось чому вчить історія хлопчика Чарлі

Зима – удивительная пора, когда земля укутывается в белоснежное одеяло, а природа засыпает, предвкушая во сне будущее весеннее пробуждение. сердца многих писателей, поэтов и художников были тронуты красотой зимы. потому множество знаменитых произведений посвящено этой поре года. сразу вспоминаются знаменитые строки пушкина «зима! крестьянин, торжествуя, на дровнях обновляет путь…» и, ведь, действительно, зима – это торжественное состояние души. белое покрывало снега, снежные шапки на деревьях, искрящиеся сосульки на крышах, - все это создает приподнятое, веселое настроение. природа выглядит нарядно и изящно. конечно, эта красота холодная. не случайно ведь морозы являются легендарным явлением. но, несмотря на морозы, от искрящегося снега становится тепло и радостно на душе. зима всегда была красивейшим временем года, завоевывавшим сердца писателей, поэтов, художников… в и искусстве этот период всегда ассоциируется с различными «снежными» мотивами: укутанные в белые шапки леса, пушистые белые покрывала на полях, сани, пробирающиеся через высокий снег. действительно, зима в нашем понимании – это морозы, покрытые коркой льда озера и реки, на которых так мило и живописно рассаживаются рыбаки, уснувшая природа, укутанная белым одеялом. зима – моя любимая пора года. может быть, потому, что в этот период природа становится нарядной и праздничной. может быть, потому, что зима – волшебное время, когда приходит новый год и рождество. но зимой всегда приятно смотреть в окно, любуясь заснеженным городом. приятно пройтись по паркам и скверам, слушая, как снег хрустит под ногами. приятно поиграть в снежки с друзьями. одним словом, зима просто не может не затрагивать струны души. я люблю зимы. они поэтичны и живописны, они цепляют струны души. какая бы погода за окном ни была.