I. Проверка содержания рассказа! (письменно, кратко)

Рассказ Саши Черного "Игорь-Робинзон"

1. Кто главный герой рассказа?

2. Почему он решил идти на пруд? Как это его характеризует?3. В какую игру он играет?

4. Какие детали на это указывают?

5. Как вы думаете, откуда он знает, что должно быть у адмирала? 6. Чем закончилась эта игра?

7. Как ведёт себя Игорь?

8. Что делает Игорь на острове?

9. Когда осматривает владения, что он себе представляет?

10. Когда зовёт на что при этом слышит?

11. Когда задумывается о ночлеге, на что при этом обращает внимание? 12. Когда придумывает варианты реальны ли они или игровые?

13. Кто Игоря?

14. Как заканчивается рассказ

Загальна характеристика культури середньовіччя світова історія людства вченими поділена на періоди — певні проміжки часу, які різняться між собою важливими змінами в розвитку людської цивілізації. це такі періоди, як стародавній світ, середньовіччя, новий та новітній час. середньовіччя займає період всесвітньої історії, що слідує за історією стародавнього світу і передує новій історії. термін «середні віки» (лат. medium aevum, букв. — середній вік) з´явився в xv ст. у італійських істориків-гуманістів, які стали вживати його для визначення періоду історії від загибелі західної римської імперії до xv ст. епоха середньовіччя поділяється на три періоди. перший період (кінець v — перша половина xi ст.) є перехідним від античності і варварства до феодальної епохи, якому характерний економічний занепад. другий період (друга половина xi—xii ст.) — час розквіту середньовічного феодального суспільства, поширення освіти та культурного розвитку. третій період (xiv—xv ст.) — час зміцнення феодальної монархії і послаблення впливу церкви, появи наукових дослідних знань, зародження гуманізму і початок епохи відродження. період середніх віків займає v—xv ст., в сучасній історичній науці його назвали епохою феодалізму, в рамках якої почав закладатися європейської цивілізації. у цей час європейської історії відбувалося велике переселення народів, внаслідок чого на історичній території європи з´явилися нові держави та народи, зародилися сучасні нації, їх мова та культура, особливості мислення та поведінки, національний характер. у цей час почали складатися основні класи капіталістичного суспільства — буржуазія та пролетаріат. в епоху середньовіччя починається історія народів таких європейських держав, як ія, франція, німеччина, швейцарія, бельгія, голландія, країн піренейського, апеннінського та півостровів, скандинавських країн — данії, норвегії, швеції, а також візантії, наступниці східної римської імперії. у період середніх віків вже не рабовласник і раб, а феодал і залежний селянин представляли основні класи тогочасного суспільства. для феодальної епохи характерним є, з одного боку — жорстока експлуатація селянства та низький, примітивний стан техніки, а з іншого — зростання продуктивних сил, відділення ремесла від росту міст, центрів ремесла та торгівлі. подальше зростання продуктивних сил призведе до формування нових капіталістичних відносин, які завершаться буржуазними революціями в ряді європейських країн. велику роль у житті народів середньовічної європи відігравали церква та релігія, які жорстко контролювали діяльність людини протягом життя, постійно впливаючи на її свідомість та поведінку. під церковною опікою перебували не тільки низи, а й феодальна знать. середньовічна церква була зіткана з протиріч. вона мала великий позитивний вплив на все духовне життя суспільства, сприяла зміцненню єдності європейських народів, залученню їх до нових морально-етичних цінностей. разом з тим християнська церква частково пригнічувала народну культуру, корені якої сягали у язичницькі часи, переслідувала іновірців та інакодумців, гальмувала розвиток науки. об´єднавши на основі християнських цінностей європейські народи, церква сама ж вбила між ними клин, розколовшись у xi ст. на західне та східне християнство. у iv ст. після розпаду римської імперії на західну та східну на карті світу з´явилася нова християнська імперія — візантійська (330—1453 її столицею став константинополь, заснований імператором костянтином на місці давньогрецького поселення візантій. з часом назва поселення стала назвою нової держави. ічно візантія була розташована на межі європи, азії й африки і займала територію близько 1 млн кв. км. сюди ввійшли землі півострова, малої азії, сірії, палестини, єгипту, кіренаїки, частини месопотамії, вірменії, острови крит, кіпр, частина земель в криму і на кавказі, деякі області аравії. проіснувала візантійська імперія більше тисячі років і впала під натиском турків у 1453 році. державною мовою у візантії в iv—vi ст. була латинська, а від vii ст. до кінця існування імперії — грецька. особливістю суспільного ладу візантії стало стійке збереження централізованої держави і монархії. візантія була поліетнічною державою, її населяли греки, фракійці, грузини, вірмени, араби, конти, євреї, іллірійці, слов´яни та інші народи, але переважали греки.