«XXVII съезд КПСС собрался на крутом переломе в жизни страны, современного мира в целом. Мы
начинаем работу с чувством глубокого понимания своей ответственности перед партией и советским
народом... По достоинству оценивая достигнутое, руководство КПСС считает своим долгом честно и
прямо сказать партии и народу о наших упущениях в политической и практической деятельности,
неблагоприятных тенденциях в экономике и социально-духовной сфере, о причинах таких явлении.
В течение ряда лет, и не только в силу объективных факторов, но и причин, прежде всего,
субъективного порядка, практические действия партийных и государственных органов отставали от
требований времени, самой жизни. Проблемы в развитии страны нарастали быстрее, чем решались.
Инертность, застыл ость форм и методов управления, нарастание бюрократизма - всё это наносило
немалый ущерб делу. В жизни общества начали застойные явления.

Ситуация требовала перемен, но в центральных органах, да и на местах стала брать верх
своеобразная психология: как бы улучшить дела, ничего не меняя. Но так не бывает, товарищи. Как
говорят, остановишься на миг — отстанешь на версту. Нельзя уклоняться от решения назревших
проблем. Подобная позиция слишком дорого обходится стране, государству, партии. И давайте
скажем об этом в полный голос!..

Переломная ситуация сложилась не только во внутренних делах. Она характерна и для внешних.
Изменения в современном мировом развитии настолько глубоки и значительны, что они требуют
переосмысления, комплексного анализа всех его факторов. Обстановка ядерного противостояния
обязывает к новым подходам и формам взаимоотношений между различными
социальными системами, государствами и регионами...

Выражением глубокого осознания партией принципиально новой ситуации внутри страны и на
мировой арене, своей ответственности за судьбы Родины, проявлением её воли и решимости
осуществить назревшие преобразования стала выдвинутая апрельским Пленумом установка на
ускорение социально-экономического развития нашего общества».

1.Укажите время (с точностью до десятилетия), когда прозвучал данный доклад. Назовите фамилию Генерального секретаря ЦК КПСС, сделавшего данный доклад. Укажите название политики преобразований в СССР, проведение которой обосновывается в данном докладе.
2.Назовите три недостатка системы управления в СССР, которые отмечает автор
3.Используя знания по истории, укажите не менее пяти изменений в политической системе СССР в тот период истории страны, когда был сделан данный доклад.

ответ: «XXVII съезд КПСС собрался на крутом переломе в жизни страны, современного мира в целом. Мы

начинаем работу с чувством глубокого понимания своей ответственности перед партией и советским

народом... По достоинству оценивая достигнутое, руководство КПСС считает своим долгом честно и

прямо сказать партии и народу о наших упущениях в политической и практической деятельности,

неблагоприятных тенденциях в экономике и социально-духовной сфере, о причинах таких явлении.

В течение ряда лет, и не только в силу объективных факторов, но и причин, прежде всего,

субъективного порядка, практические действия партийных и государственных органов отставали от

требований времени, самой жизни. Проблемы в развитии страны нарастали быстрее, чем решались.

Инертность, застыл ость форм и методов управления, нарастание бюрократизма - всё это наносило

немалый ущерб делу. В жизни общества начали застойные явления.

Ситуация требовала перемен, но в центральных органах, да и на местах стала брать верх

своеобразная психология: как бы улучшить дела, ничего не меняя. Но так не бывает, товарищи. Как

говорят, остановишься на миг — отстанешь на версту. Нельзя уклоняться от решения назревших

проблем. Подобная позиция слишком дорого обходится стране, государству, партии. И давайте

скажем об этом в полный голос!..

Переломная ситуация сложилась не только во внутренних делах. Она характерна и для внешних.

Изменения в современном мировом развитии настолько глубоки и значительны, что они требуют

переосмысления, комплексного анализа всех его факторов. Обстановка ядерного противостояния

обязывает к новым подходам и формам взаимоотношений между различными

социальными системами, государствами и регионами...

Выражением глубокого осознания партией принципиально новой ситуации внутри страны и на

мировой арене, своей ответственности за судьбы Родины, проявлением её воли и решимости

осуществить назревшие преобразования стала выдвинутая апрельским Пленумом установка на

ускорение социально-экономического развития нашего общества».

1.Укажите время (с точностью до десятилетия), когда прозвучал данный доклад. Назовите фамилию Генерального секретаря ЦК КПСС, сделавшего данный доклад. Укажите название политики преобразований в СССР, проведение которой обосновывается в данном докладе.

2.Назовите три недостатка системы управления в СССР, которые отмечает автор

3.Используя знания по истории, укажите не менее пяти изменений в политической системе СССР в тот период истории страны, когда был сделан данный доклад.

Объяснение:

вxiv—xv ст. у господарському житті населення українських земель відбувалися помітні зміни. важливою рисою його розвитку в цей час стало зростання великого феодального землеволодіння. вже наприкінці xiv ст. на українських землях нараховувалося кілька десятків латифундій (вотчин) — великих приватновласницьких земельних володінь з натуральним характером господарювання, в яких застосовувалися напівфеодальні форми праці залежного населення. основними джерелами зростання великого землеволодіння були великокнязівські дарування, захоплення общинних земель, купівля маєтків у їхніх власників, освоєння нових земель.

переважна більшість земель була сконцентрована у володінні великих магнатів: острозьких, чарторийських, радзивілів (волинь), ружинських, заславських, немиричів (київщина, поділля), замойських, потоцьких, язловецьких (брацлавщина та поділля). зосередження земель у руках магнатів обумовлювало їх наступ на території і права селянських общин, що виявлялося у привласненні общинних земель, і селян, призначенні на виборні посади своїх намісників тощо.

зростання великого феодального землеволодіння обумовлювало якісні зміни у формах організації праці. у xiv-xv ст. відбувався інтенсивний розвиток товарно-грошових відносин, швидко зростав ринок сільськогосподарської продукції. за цих умов великі землевласники, реагуючи на потреби ринку, перетворюють свої господарства на фільварки — багатогалузеві господарчі комплекси, які базувалися на постійній щотижневій панщині залежних селян і були зорієнтовані на товарно-грошові відносини, хоча і зберігали чимало рис натурального господарства.

у xv ст. набули поширення ярмарки (вони постійно існували у львові, києві, галичі, луцьку та ін. містах), що було першою ознакою становлення ринку. саме у цей час українські землі потрапили в орбіту активних торгівельних відносин. після захоплення турками константинополя (1453 р.) держави, які були традиційними споживачами візантійського зерна (італія, франція та і переорієнтували свою торгівлю. основним перевалочним пунктом зернового експорту стає місто гданськ на ійському морі, що спричиняє істотне пожвавлення виробництва зернових у польщі та на українських землях. зростання ціни на худобу в західноєвропейських країнах також активізувало її розведення на продаж. на ярмарках у львові, луцьку, галичі та інших містах волів продавали тисячами, потім вони переганялися далі на захід. дійшло навіть до того, що в цей час саме воли стали виконувати роль грошів.

торгівля відбувалася в умовах численних обмежень. наприклад, купецькі каравани могли рухатися лише по визначених у королівських та князівських указах шляхах. з 1343 р. відома "татарська дорога", що вела з німеччини в орду через краків, львів, кам'янець, київ. це був на той час, фактично, єдиний шлях торгівлі європи зі сходом. інший важливий шлях міжнародної торгівлі проходив від кафи (тепер феодосія) через київ до москви і новгорода. торгівля відбувалася в спеціальні торгові дні та під час великих ярмарок, які влаштовувалися лише кілька разів на рік. торгівлею займалися купці та ремісники, що могли збувати лише товар власного виробництва.

у xiv—xv ст. став помітним процес урбанізації. поступово відроджувалися міста, спустошені під час монгольської навали. у цей період українські міста зберігали феодально-аграрний характер. міщани займалися землеробством, скотарством, промислами і частково ремеслом і торгівлею. при цьому вони перебували у залежності від магнатів й подібно до селян виконували повинності, сплачували їм натуральний податок, інколи грошима. водночас значні зрушення, які відбувалися за міськими мурами, спричиняли нові явища і процеси. активізується розвиток торгівлі і ремесла, які поступово стають основними заняттями мешканців міст. поглиблюється спеціалізація ремісництва

неможливо написати, тут саме головне