!!! ОЧЕНЬ Причини перемоги Александра Македонського над перською державою.​

Алекса́ндр ІІІ Аргеад, більше відомий як Алекса́ндр Великий та Алекса́ндр Македо́нський (грец. Αλέξανδρος Γ' ο Μακεδών; кінець липня 356 до н. е., Пелла — 13 червня 323 до н. е.), — дев'ятнадцятий цар Македонії. Геніальний полководець, видатний адміністратор і політик. Засновник великої держави, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет. Його походи позитивно вплинули на розвиток античної науки (особливо географії) і культури (еллінізм). Після його смерті створену імперію поділили між собою його воєначальники — діадохи. Син царя Філіпа ІІ Македонського та Олімпіади, царівни Епіру. Був вихованцем Арістотеля. З 336 до н. е. (з 20-річного віку) правитель Македонії. Забезпечив міцність свого правління перемогами над фракійцями та іллірійцями. Перемоги над перським царем Дарієм III біля Граника (334 до н. е.), Іссі (333 до н. е.) відкрили йому шлях до Єгипту, де він коронувався короною фараонів і заснував місто Александрію. Після вирішальної перемоги над Дарієм при Гавгамелах (331 до н. е.) повністю підкорив імперію Ахеменідів — Вавилон, Парса і Сузи здалися йому без опору. Далі Александр повів своє військо до Центральної Азії (329 до н. е.), а потім повернув до Індії, але виснажені військові частини відмовилися переходити річку Ганг, і він мусив повертати через пустелі до Вавилона, який зробив столицею найбільшої в стародавньому світі імперії. Невдовзі помер від незрозумілої хвороби, яка перебігала з гарячкою, після чого його імперія розпалася, але завдяки його військовим досягненням були відкриті двері на схід для грецької торгівлі, мови і культури. Прізвисько — Великий (грец. Μέγας).

Поход датиса и артаферна. битва при марафоне. в 490 до н. э. датис и племянник царя артаферн, персидские полководцы (советником при них был изгнанный из афин бывший тиран гиппий) во главе сильного флота из 600 кораблей переправились через эгейское море, опустошили наксос, высадились в эвбее и стали осаждать эретрию. в городе происходила партийная борьба; часть граждан была на стороне персов и требовала сдачи города. несмотря на афин, эретрия была взята штурмом и разорена. под руководством гиппия персы переправились через еврипский пролив и высадились на восточном берегу аттики у городка марафон. афиняне отправили послов в спарту с просьбой о , но спартанцы не явились вовремя, ссылаясь на религиозные соображения: в то время у них происходили религиозные празднества — карнейские игры, — и до полнолуния они не могли выступить в поход. афины были предоставлены собственным силам, к ним примкнули только платейцы. несмотря на неравенство сил, победа осталась на стороне афинян. персы поплыли вдоль мыса суния, думая врасплох напасть на афины, но мильтиад встретил их близ фалера с одержавшим победу войском, и персы были вынуждены вернуться в азию. марафонская битва впервые показала преимущества греческого военного строя перед многочисленной, но нестройной пехотой персов