Напишите выводы,стихотворения «Враги сожгли,родную хату» ,очень Заранее

М. Исаковский не был на фронте, но песня его была неиз­менным спутником бойцов. Его творчество военных лет мно­гогранно — это стихи и о фронте, и о партизанах, и о подвигах русских людей: стариков, женщин, детей. Все они были проникнуты чувством глубокой любви к людям, напо­минанием о том, что очень дорого сердцу.

ответ:1. Стихотворение «Враги сожгли родную хату» написано Михаилом Васильевичем Исаковским.

2. История создания

Стихотворение написано в 1945 году, а опубликовано год спустя. Произведение много лет было под цензурой, так как считалось, что победу нельзя омрачать печальными нотами.

3. Тема, идея, основная мысль

Темой является драматическая судьба солдата года войны, уцелевшего в этом аду и вернувшегося домой после окончания войны.

4. Художественные средства

Автор использует лексику повествования, близкую к народному фольклору.

5. Композиция лирического произведения

Стихотворение состоит из 3 -х частей.  В первой части рассказано о возвращении солдата с войны, во второй части акцент сделан на его эмоциональном состоянии, а в третьей представлен «разговор» солдата с непережившей войны женой.

Ведущее переживание героя стихотворения — боль от осознания вернувшегося с войны солдата, что его семья уничтожена и дом сожжен. Мы наблюдаем внутренний конфликт солдата: он шел на войну с мыслью о возвращении, его держала и оставила в живых лишь мысль о доме, что его там ждут родные ему люди. Теперь же его не радует возвращение в пустоту. Его семья погибла, дом больше не существует, перед ним свои объятия душевная пустота. Солдат собирался пить за здравие, вернувшись живым с войны, а теперь ему придется пить за упокой.

Стихотворение освещает жизненную ситуацию, отстуствует какая-либо приукрашенность жизни. Ведь это и не секрет, что многие люди потеряли своих близких в течение тяжелых четырех лет войны. Радость победы омрачилась горечью потерь для многих семей.

6. Композиция стихотворения

Стихотворение написано четырехстопным ямбом, так как мы видим, что ударение присуще каждому второму слогу, рифмовка представлена в перекрестной форме.

7. Поэтическая лексика 

В стихотворении встечаются эпитеты: "трава могильная", "родная хата", "несбывшиеся надежды", "глубокое горе", "широкое поле", "серый камень гробовой".

Мы видим также и метафоры, например, "три державы покорил", "слеза несбывшихся надежд", "горькая бутылка", "пьет вино с печалью пополам".

8. Стилистические фигуры 

Эмоциональную окраску и сильное переживание солдата придают антитезы, например, «словно комья застряли в горле у него». Праздник возвращения домой противопоставляется "могильной траве", жизнь — смерти (в 7 строфе) , а встреча - разлуке (в 8 строфе).

9. Поэтическая фонетика 

Эмоциональной составляющей стихотворения является анафора - повторение слова «солдат» во многих строфах, «слеза» и  "никто".

Риторические во также можно увидеть в этом стихотворении, например, "куда ж теперь идти соддату, кому нести печаль свою?".

10. Жанр

Это рассказ в стихах с песенными и фольклорными мотивами.

Подробнее - на -

У«п'ятнадцятирічний капітана» жюль верн воскрешає страшні картини колоніального розбою ійських і португальських завойовників африки, фізичного винищення негритянських племен білими «цивілізаторами», що несуть за собою в завойовані області смерть і рабство.  найяскравіші сторінки цього роману присвячені викриттю работоргівлі.обурення жюля верна безмежно.  він досягає публіцистичного пафосу,«работоргівля!   всі знають, що означає це страшне слово, якому не повинно бути місця в людській мові ».  «невже работоргівля в африці припиниться лише тоді, коли буде знищена вся чорна раса?   невже африканським неграм уготована та сама доля, яка спіткала австралійських тубільців? але ринки іспанських і португальських колоній закриються коли-небудь, їх більше не буде, - цивілізовані народи не можуть більше допускати работоргівлю! »зловісні фігури жорстоких негідників-работорговців-португальців негору і коїмбра, американця гарріса, араба нбн-хаміса, віроломного негра аль-веца - аж ніяк не є плодом авторської фантазії.  відомо, наприклад, що работорговець алвіш існував насправді.  відомості про егом нелюд, який продавав в рабство своїх же соплеменлі-ков, жюль верн почерпнув, як він сам зазначає, з книги ійського мандрівника камерона «через африку».  незважаючи на офіційну заборону работоргівлі.  її продовжували вести при потуранні, а іноді і прямому сприянні колоніальної адміністрації.  «ганебна торгівля людьми, - пише автор, - довгий час з великою вигодою проводилася європейськими країнами, які володіли колоніями за океаном.  минуло вже багато років після заборони работоргівлі.  однак вона все ще ведеться і то в великих розмірах, - головним чином в центральній африці ».«п'ятнадцятирічний капітан» з'явився в 1878 році, в період запеклого суперництва і боротьби європейських держав за панування в африці.  наскільки актуальні були ці описи спустошливих колоніальних воєн, можна судити вже з того факту, що через кілька років після опублікування «п'ятнадцятирічний капітан» розділ африки був остаточно завершений і корінне населення виявилося поневоленим на всій території величезного материка.минуло понад двадцять років, і жюл' верн проклав ще один маршрут в нетрі екваторіальної африки («село в повітрі»).  політична карта «чорного материка» нагадувала клаптикову ковдру, на якому різко виділялися навіть не клапті, а великі клини двох кольорів: французькі та ійські володіння.  в цей же час вийшов на світову арену і почав вимагати своєї частки американський капіталізм.  не задовольняючись захопленими островами в басейні тихого океану, 8 американські фінансисти і генерали намагалися поширити сферу дій і на інші частини світу.«не сьогодні-завтра федеральний уряд побажає отримати свою частку африканського пирога, - говорить один-з героїв« села в повітрі ».  - є конго французьке, потім бельгійське, німецьке, не кажучи вже про незалежне конго, яке, втім, тільки того і чекає, як би розлучитися зі своєю незалежністю!   ..  ні, як хочете, а штати могли б викроїти собі тут прекрасну колонію! »рішуче виступаючи проти расового гніту і работоргівлі, жюль верн неодноразово зачіпає і питання про становище негрів в америці.  один з епізодів громадянської війни в сша, що закінчилася перемогою північних штатів і скасуванням рабства негрів, послужив темою для згадуваного вже роману «північ проти півдня».але письменник добре знав, що юридична скасування рабства не принесла неграм дійсного звільнення.  у романі «школа робінзонів» (1882) він повідомляє, яким жорстоким утискам піддавалися в сша і після громадянської війни не тільки негри, але й інші національні меншини, особливо китайці, майже задарма продавали свою працю підприємцям.«всупереч американської конституції і пишним гаслам свободи, - пише жюль верн, - китайців підпорядкували особливими законами, що належать до їх імміграції; ці закони не давали їм права робитися громадянами країни з побоювання, щоб вони не отримали голоси в конгресі.  взагалі ж до них ставилися дуже погано, як до індіанців і негрів, і називали їх не інакше як зачумленим ».американські підприємці експлуатували іммігрантське населення китаю.  ійська буржуазія підривала економіку китаю і і його зсередини.  одним з головних знарядді колоніальної політики в країнах азії був опіум.  цей отруйний наркотик приносив ійцям нечувані бариші.  з гірким сарказмом жюль верн розповідає, як лицемірні «благодійники» використовували згубне зілля для зміцнення своїх позицій в китаї («навколо світу в вісімдесят днів», «переживання одного китайця в китаї»),жюль верн висміює при кожному зручному випадку великодержавний гонор британських мілітаристів, але, мабуть, ніде це не зроблено так дотепно і уїдливо, як у фантастичному романі «гектор серва-дак», де вперті британські офіцери, не побажали приєднатися до різноплемінної трудової колонії гектора сервадака  , назавжди несуться в світовий простір на відділі шматку сфероїда.поневолення «кольорових» народів «білими» колонізаторами-така найважливіша соціальна тема «незвичайних подорожей» -.  ця тема звучить у багатьох романах жюля верна на всьому протязі його творчості, безперервно збагачуючись новими приголомшливими фактами.сполучені штати америки з їх багатими природними ресурсами і працьовитим енергійним народом'представлялісь жюлю верну країною необмежених можливостей і великих перспектив.  письменник завжди захоплювався промислової ініціативою і завзяттям американців, їх успіхами в області індустріалізації, науково-технічним прогресом молодої республіки.американцями є позитивні герої таких романів, як «із землі на місяць», «таємничий острів», «п'ятнадцятирічний капітан», «місіс бренікен» та інші.  більшість позитивних героїв-американців-учасники аболіціоністського руху і війни проти рабства негрів.