Розподілити сполучники за будовою. Виписати до першої колонки сполучники, до другої — складні, до третьої — складені.
Мов, якби, бо, через те що, після того як, що, щоб, аби, зате, але, незважаючи на те що, хоча, проте, для того щоб, як, ніби, якщо, у зв’язку з тим що, наче, як тільки, нібито, коли, коли б, та, так що, начебто.

Батьківщина – це найдорожче, що є у людини. не даремно вона співзвучна слову «батьки». для кожного вона починається по-різному: подвір’ям дитинства, лагідних материнських рук,сходом сонця, сяянням  зірок… у кожної людини своя батьківщина, і кожен має право любити та пишатися нею. моя батьківщина – це україна. я вважаю її найкращою країною у світі. бо я  тут народилась, тут мої батьки і друзі. я люблю її за широкі лани, густі діброви, що завтра під мої вікном знову розквітне біла  акація. взимку  моя україна вкривається білим пухнастим снігом. річки замерзають. зима  — єдина пора року, коли я з друзями можу пограти у сніжки. холодно. червоніють щоки, а з неба на  мої долоні   сніжинки… я люблю  українську весну, буйну, неповторну. це  — квітучі сади з хрущами та бджолами, це перелітні птахи, які повертаються з теплих країн, це – їжаки, ховрашки, які просинаються після зимової сплячки, це – перші проліски у лісах, це -  травневі духмяні конвалії, це – веселі струмки, які біжать і піняться, змивають залишки брудного снігу та у повноводний  дністер. я люблю свій край за  тепле літо  із зухвалими горобцями, які нахабно гуркотять на підвіконні, з тополиним пухом, якому радієш тільки перший день, пухом, який вкриває землю, потрапляє в  очі та ніс, заважає вільно  дихати. люблю  річку дністер  з її мальовничими берегами, увінчаними вербами. з її оптимістами-, які можуть просидіти майже весь день за ловлею окунів. люблю суницю на лісовій галявинці, коли не звертаєш увагу на укуси комах і радієш кожній ягідці, люблю за важке колосся стиглої пшениці на жовтіючих ланах. люблю за тріскотню цвіркунів, за щебетання жайворонків, курликання  лелек. люблю  українську осінь  з її вкритими у золото і багрянець деревами, ранковими туманами, потемнілими повноводними ставками. мені подобається збирати осінні гриби, коли ми усією родиною виїжджаємо у ліс. люблю палити вогонь і смажити шашлики. на сільських ланах закінчують працювати осінні комбайни, поспішаючи вчасно підготуватися  до неминучих холодів. у моїй україні найродючіша в світі земля і саме вона приносить людям свої  дарунки. я пишаюся тим, що живу в країні з такоюбагатою історією. україна пройшла тисячолітній шлях – від часів могутньої київської русі до сучасної незалежної країни. нашим пращурам неодноразово доводилось відбивати загарбників та захищати рідні оселі від  чужинців. вірю що зникнуть ненависть, несправедливість, жорстокість і безсердечність. запанує щастя і добробут під блакитним безхмарним небом. серед безкрайнього золотого поля українці забудуть про нестатки, безробіття, платне  навчання. я дуже хочу побачити італію і францію. хочу з’їздити  до австралії і америки. мрію відвідати бразилію, канаду і новозеландію. із задоволенням подорожувала  б. можливо, де-небудь я  б затрималася, а  десь  — ні. але упевнена, що з будь-якої  країни світу, як би там  не було гарно, я  би повернулася додому, до своєї україни. тут усе моє життя. іншої батьківщини мені не  треба.