Почему куликовская битва считалась 1 из важнейших событий в истории нашей страны, какое ее главное значение

Из-за освобождения от ордынского ига

Объяснение:

Куликовская битва 1380 года стала определяющей вехой

в истории России. 8 (21) сентября 1380 года впервые

в истории Россия предстала как единое и мощное государство постоять за свою независимость: не московская,

а общерусская рать разбила войско Мамая на Куликовом

поле. Дмитрий Донскойдоказал, что сила Руси в единстве.

В этом ключевое значение Куликовской битвы в русской

истории.

Куликовская битва в русской истории – это предвестник конца

золотоордынского ига, унизительного, почти рабского положения

великой страны. Из-под власти золотоордынских ханов Русь

вышла лишь через 100 лет после Мамаева побоища,

но именно в 1380 году в историю России была вписана первая

крупная победная страница антиордынской борьбы, и в том

величайшее значение Куликовской битвы.

Велико значение Куликовской битвы и в военной истории России.

Впервые за многолетнюю историю русско-ордынского

противостояния Дмитрий Донской использовал наступательную

стратегию, делая ставку на упреждение действий противника,

концентрацию сил на главном направлении удара для завязки

генерального сражения и использование свежих сил Засадного

полка. Победа в Куликовской битве развенчала миф

о непобедимости и военном превосходстве Золотой Орды.

Куликовская битва в русской истории – это и возвышение

Москвы, как столицы единого и независимого государства,

объединяющего политического, военного и духовного центра

страны.

Беспримерный поход русских войск за Дон сделал Московское

княжество признанным центром антиордынской борьбы.

Противостояние Московского великого княжества с Мамаевой

Ордой завершилось крахом последней. Дмитрий Донской

не позволил Мамаю восстановить власть над русскими землями.

Народився в бідній сім'ї в місті Горі, навчався в Тбіліській духовній семінарії до 1898 г. В молодости приєднався до марксистской РСДРП и ставідовником Ленина. Редагував більшовицьку газету, брав участь в розбоях, викраденні та вимаганні на користь партії, за його неодноразово арештовували и отправили в заслання. 1912 год року обраний до складу ЦК. Після більшовицького перевороту ставит членом Політбюро, а згодом зайняв пости наркома у правых національностей й державного контролю. Упродовж громадянской війни в Росії виступав ролі спеціального уповноваженого партії на важливих ділянках фронту. 1922 год Йосип Сталін посів пост генерального секретаря ВКП (б), а также смертник Леніна сконцентрував владение в своих руках, розмістив ключових прибічников на основніі посади и сигнаівційних суперників и колішніхів союзников.

Наріжною партійною догмою за правління Сталіна стала концепція «побудови соціалізму в окремо взятій країні». В период впадения пятилетних планов СРСР пережив сільськогосподарську колективізацію, прискорену индустриализаций и створення централізованої командної економіки. Сталінська політика, заснована на застосуванні системных репресій й терору, цели до смерті 3,9 млн українських селян впродовж Голодомору; мільйони радянских громадян були ув'язнени в таборах ГУЛАГу чи виселені у віддалені території, зазнали розкуркулення, інколи цілі народи були піддані депортаціям. Між 1934 и 1939 роками Сталін та його оточення організували «Великий терор» с метою ліквідації «ворогів робітничого класу», в ходящем понаде мільйон осіб були увязнени, а 700ціч - страчені таєімно.

У зовнішній політиці Сталін проявил поширенню марксизму-ленинізму через Комуністический інтернаціонал и підтримав антифашистский рухпід час громадянської війни в Іспанії. 1939 год Сталін, керуючись експансіоністськими намірами, уклав з нацистською Німеччиною договір про ненапад. Захидно с ним радянский війська анексували Захидну Україну, Захидну Білорусь, країни Балтії, Бессарабію та Буковину, напали на Фінляндію. Сталін не зумів передбачити німецьке вторгнення 1941 року, в наследство чого Червона армія зазнала значних втрат на початковому етапі війни. Радянський Союз, передвигающий патріотизм народу у бороть с нацизмом, долучившийся до антигитлеровской коалиции, зумів відбиті нападения, заволодів Берліном в 1945 г. и возможно завершив Другу світову війну в вропе.

У ході післявоєнного врегулювання Сталін розширив радянський вплив в Східній Європі, Китаї та Північній Кореї. Водночас Сполучени Штати та Радянський Союз стали

ворогуючими наддержавами у Холодній війні. Сталін ініціював продвижение країни, грошову реформу, створення потужного військово-промислового комплексу и посприяв перетворенню СРСР на ядерну супердержаву. В пізній період його правіння країна пережила один великий голод, хвилю антисемітизму й жорсткого контролю за культурным й інтелектуальним життям держави. Йосип Сталін помер 1953 по 74-річному віці. На радянськом керівника його змінив Микита Хрущов, який засудив свого попередника и ініціюв процес десталінізації.

Йосип Сталін вважається однією із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, ставши ще при житті об'єктом фанатичного культурального особи во всесвітньому марксистсько-ленінському русі. Тільки в останні роки свого існування КПРС визнала злочини проти людяності, вчиненные при його режимі, те відмовилася брати відповідальність за них. Після розпаду Радянського Союзу Йосип Сталін зберіг певца популярность в Росії та Грузії. Разом с этим, його тоталітний уряд засудили за порушення фундаментальных прав и свобод людини, масові репресії, тисячні чистки, сотні тисяч страт и голод, внаслідок яких загинули мільйони людей.