У боротьбі з ким зазнав поразки Данило Галицький?

Через раптову смерть Романа Мстиславича у 1205 р. у Галицько-Волинському князівстві утворилося безвладдя. Старшому синові Романа Данилові минуло ледве три роки, а меншому Васильку – два. Галичину й Волинь охопили безперервні міжусобиці та іноземні інтервенції, які тривали протягом кількох десятиліть.

Одразу після загибелі Романа Великого волинські дрібні князі унезалежнилися, а галицькі бояри відмовилися визнавати владу малолітніх синів Романа Данила і Василька. Удова князя Романа, відчуваючи себе безсилою боротися з боярами та претендентами на престол, разом із дітьми виїхала до своїх родичів до Угорщини, а потім на Волинь.

Першими розпочали боротьбу за владу в Галицькому князівстві Володимир, Святослав та Роман Ігоровичі, сини героя "Слова о полку Ігоревім" – новгород-сіверського князя Ігоря Святославича та княжни Ярославни, доньки галицького князя Ярослава Осмомисла. їх підтримували князі Київщини, Чернігівщини, Новгород-Сіверщини. Галицькі бояри у 1206 р. за до себе одного з Ігоровичів – Володимира. Як конкурент малих Данила та Василька

Романовичів, Володимир вигнав їх із Володимир-Волинського князівства та подарунками стримав королів Польщі й Угорщини від втручання в міжусобицю. Утім, Володимиру не вдалося затриматися довго, невдовзі його вигнав із Галича брат Роман. У цей час відбулася зміна в позиції Угорщини. Король цієї країни задумав приєднати Галичину й надіслав до Галича військо на чолі з воєводою Бенедиктом, який захопив Романа Ігоровича в полон і відіслав до Угорщини. Проте Романові вдалося втекти з полону й за підтримки решти своїх братів вигнати угорців. Володимир Ігорович утвердився в Галичі, Роман – у Звенигороді, а Святослав у Перемишлі. Ігоровичі утримувались у Галичині з 1206 по 1212 р., однак через конфлікт з боярською верхівкою зазнали поразки.

почему память об  этой, такой далекой по  времени от  нас, баталии так важна? в  первую очередь потому, что это была не  просто война двух государств, двух армий  — и  французской. против перешедшей границы россии великой армии наполеона поднялся в  тот памятный год весь народ. профессиональные военные сражались на  бородинском поле, под стенами смоленска и  малоярославца, а  горожане и  крестьяне стали ополченцами, партизанами, громившими вместе с  военными французские в  борьбу с  завоевателями вступило купечество и  духовенство. и  скоро против наполеона воевала вся страна  — «просто война» превратилась в  войну отечественную.

память об  отечественной войне 1812  года осталась не  только в  учебниках . память о  тех славных годах, о  героях былых сражений  — в  названиях площадей и улиц; в  памятниках, монументах и  мемориальных

большой след события 1812  года оставили и  в  . самую известную книгу об  этих событиях вы,  разумеется, назовете сразу  — «война и  мир» льва николаевича толстого. а  ведь были еще и  другие повести и  романы об  отечественной войне; были стихи и  песни. многие из  них читаются и  поются в  наше время.

отечественную войну, ее  героев рисовали художники  — наши и  иноземные.

борьба против наполеоновских войск вошла в  нашей родины как одна из наиболее ярких и  героических её  страниц. огромные нравственные приобретения, сделанные обществом в  бурную эпоху наполеоновских войн, до  сих пор вызывают чувства гордости у  народов россии.

мы уверены, что, прочитав материал, посвященный отечественной войне 1812  года, на  нашем сайте, вы  совсем другими глазами сможете увидеть события 200-летней давности.

интересных вам открытий на  полях !