Что в пьесе-сказке Двенадцать месяцев жизненно,правдиво,а что неправдоподобно,фантастично?Чего достигает автор этим сочетанием фантастического и реального?Кого мы осуждаем,кому сочувствуем,над чем смеёмся?

Тема другої світової війни  знайшла своє достойне місце у творчості багатьох відомих майстрів слова. один із них - російський письменник михайло шолохов. як і в творчості німецького письменника генріха белля, оповідання пронизує думка: війна протиприродна й антигуманна. війна скалічила і німця, і росіянина. і все ж трагедія героя г. белля, у першу чергу, в тому, що він не розуміє, не може сформулювати сенс принесеної війні жертви; його фраза, як і назва твору, обірвана: «… проти мого прізвища буде написано: «пішов на фронт і поліг за…». на відміну від зневіреного юного німецького солдата зрілий чоловік андрій соколов має мету свого життя. попри всі трагедії, що принесла йому війна, - смерть рідних, жахи концтабору - андрій соколов знаходить сенс у вихованні-обпаленого війною сироти - хлопчика вані. недарма  оповідання починається і закінчується зображенням всепереможної весни, що затягує рани на тілі землі і в душах людей. особливість композиції полягає в тому, що шолохов подає оповідання в оповіданні. зустріч автора-оповідача з незнайомцем із дитиною переходить у розповідь самого незнайомця андрія соколова про своє життя, яке спочатку нічим не відрізнялось від звичайного життя пересічних людей. але все змінила війна, яка забрала життя його дружини і доньок: авіабомба розбила будинок сім’ї разом з його мешканцями. остання надія - син анатолі й - на фронті в кінці війни. сам андрій соколов звідав усі жахи німецького концтабору, голод, знущання, приниження, але не зламався, зумів вистояти, втекти з полону, узявши з собою «язика» - німецького інженера. а після війни, коли б, здавалось, зник сенс його життя, бере на виховання хлопчика-сироту ванюшу, якого теж не помилувала доля. і починається відродження зраненої душі андрія соколова. від твору «доля людини» віє вітром оптимізму, як повоєнна весна, дружна і раптова, так і майбутнє цих осиротілих людей - андрія соколова і вані - світле, чисте і радісне.