Які особливості церковного устрою і богослужіння в греко-католицькій церкві відрізняли від російської православної та римо-католицької церков і наближали до інтересів українців?

Гре́ко-като́лицькі це́ркви — східні католицькі церкви візантійської літургійної традиції.

Означення «греко-католицька» дозволяє відрізняти її від католицьких церков інших традицій — передусім від римо-католицької церкви («латинський обряд»), а також від церков вірменського, сирійського та коптійського обрядів. Разом із останніми греко-католицькі церкви належать до східних католицьких церков.

Греко-католицькі церкви з'явилися внаслідок унії частини православної церкви з католицькою церквою, однак не всі — так Греко-католицька церква Південної Італії не мусила складати унію, оскільки ніколи не розривала церковної єдності з Римом. Таким чином греко-католицькі Церкви не можна автоматично ототожнювати з уніатськими.

1204 року, коли хрестоносці захопили столицю Візантії та утворили Латинську імперію було створено «латинські патріархії» Олександрії, Єрусалиму, Антіохії та Константинополя. Таким чином, разом з новою політичною владою, була встановлена і нова влада церковна.

1261 року — з падінням Латинської імперії Константинопольський патріарх переїхав до Кандим (о. Крит), а потім у Негропонте (о. Евбея).

Відбулось декілька спроб об'єднання православних та католицької церков: Ліонський собор, Флорентійська унія, Берестейська унія, Ужгородська унія та інші.

Спільним для греко-католицьких церков є грецький (візантійський) обряд, який, однак, існує в різних варіантах, навіть у межах однієї церкви. Богослужіння відправляються різними літургічними мовами. Спільною є також і догматика, в основі якої є православна догматика, повністю, однак, узгоджена з римо-католицькою.

Найчисельнішою у світі греко-католицькою церквою є Українська греко-католицька церква.